Методика селекційної роботивизначається біологічними особливостями кормових бобів. Оскільки боби – факультативний перехресник (ступінь перехресного запилення в залежності від умов року становить 15 – 32%), то основним методом створення вихідного матеріалу до недавнього часу залишався індивідуальний і масовий добір з місцевих сортів –популяцій. Використовується міжсортова гібридизація з наступним добором, при цьому застосовують як прості, так і складні схрещування.
Гібридизацію проводять з кастрацією квіток у фазі білуватого бутона. Зав’язується 30 – 40% бобів. Добір перспективних форм проводять у другому поколінні. Нащадки відібраних рослин в наступному вивчають у селекційних розсадниках. Цим методом одержання вихідного матеріалу були створені всі нові сорти коромових бобів.
Для створення вихідного матеріалу застосовують фізичні і хімічні мутагени. Найбільш широко використовують спрямовану дію на насіння гамма-опроміненням в дозах 50 – 70 Гр, а також обробіток їх етіленіміном, нітрозоетілсечовиною, нітрозометілсечовиною, діетілсульфатом і ін. В Інституті хрестоцвітних культур (Івано-Франківськ) з більш ніж 4 млн. мутантних рослин відібрано низку перспективних форм, що істотно перевищують за врожайністю зерна, вмістом білка, посухостійкістю при однаковому терміні вегетаційного періода. Започатковані дослідження по використанню ефекта гетерозиса в бобів, але практичних результатів поки що не одержано.
Техніка схрещування. При гібридизації кастрацію квітки слід проводити, в крайньому випадку, за два дні до його розриття. Точним рухом розрізують парус по середній лінії, відвертають в бік крила, підрізують біля основи човник і обережно відтягують колонку вниз так, щоб вона виявилася під човником, пінцетом видаляють тичинки (дев’ять, що зрослися і одну вільну), захоплюючи їх за тичинкові нитки, причому необхідно слідкувати, щоб пиляки були видалені повністю (тому їх переважно рахують). Потім бутон приводять до вихідного стану і поміщають під ізолятор.
Запилюють кастровану квітку вечором перед її нормальним розкриттям пилком з квітки, яка повинна розкритися наступного дня. Найбільш простий спосіб – запилення пилком безпосередньо з квітки батьківської рослини. Для цього зривають щойно розкриту квітку і її відкритими пиляками торкаються приймочки маточки материнської квітки. Зрілий пилок можна наносити також пензликом або пінцетом. Для більшої гарантії інколи через день застосовують повторне запилення.