Cоняшник відноситься до сімейства айстрових - Asteraceae L. (складноквіткові - Compositae L.), поліморфного роду Heliantus. У різних класифікаціях до цього роду відносили від 50 до 264 видів.
За класифікацією К. Хейзера (США), рід Heliantus включає 68 багаторічних і однорічних видів. Багаторічних видів набагато більше, але однорічні мають значно більший ареал розповсюдження.
В 1980 р. А.В. Анащенко в ВІР грунтуючись на генетико-еволюційному вивченні соняшнику опрацював класифікацію, в відповідності з якою рід Heliantus включає 10 видів: один збірний диплоїдний і однорічний вид – H. annubs L., решта дев’ять багаторічні (ді- тетра- і гексаплоїдні).
В польовій культурі використовують два вида: однорічний диплоїдний – H. аnnuus L. (2n = 34) і багаторічний гексаплоїдний – H. tuberosus L. (2n = 102).
Вид H. annuus L. поліморфний. При внутрішньовидовій класифікації Ф.С. Венцлавович виділяла в ньому два види: H. сultus Wenzl. – соняшник культурний і H. ruderalis Wenzl. - соняшник дикорослий. H. cultus включає два підвида: H. c. ornamentalis Wenzl. – соняшник культурний посівний, який ділиться на чотири групи різновидностей (північноросійська, середньоросійська, армянська і південноросійська). В залежності від забарвлення і панцирності зернівок виділяли різновидності.
У відповідності до нової класифікації диплоїдний однорічний вид H. annuus (2n = 34)
Включає три підвиди (раніше вони виділялися як самостійні види): H. annuus, H. lenticularis, H. petiolaris.
Підвид H. annuus поділяється на чотири групи (v. annuus, v. australis, v. armeniacus, v. pustovojtii). Які включають низку форм. Усі сучасні олійні сорти віднесені до v. pustovojtii.
Розповсюджений поділ соняшнику посівного на гризовий, межеумочний і олійний в залежності від ступеня виповненості насінин.
Центр походження більшості видів соняшнику - Північна Америка, деякі види розповсюджені і Південній Америці.
В Російську імперію соняшник потрапив у ХYIII ст., де після тривалого добору одержали розповсюдження місцеві сорти олійного і гризового соняшнику – Зеленка, Фуксинка, Пузанок і ін. Завдяки успішній роботі видатного селекціонера Василя Степановича Пустовойта, яка була започаткована ним у 1912 р. на дослідно-селекційному полі „Круглик” на Кубані, олійність соняшнику була збільшена з 20 до 50% і більше. Наша країна вважається батьківщиною польового олійного соняшнику, оскільки селекційна робота призвела до створення великого різноманіття його сортів і форм.