Добір. Рицина – роздільностатева перехреснозапилювана рослина. Тому основним методом створення вихідного матеріалу для селекції був багаторазовий сімейно-груповий, індивідуально-сімейний або масовий добір, який був головним на ранніх етапах і не втратив свого значення до теперішнього часу.
При індивідуальному доборі в рицини не спостерігається інбредної депресії, як у інших перехреснозапилюваних культур. Добором були одержані перші сорти – Кавказька покращена, Ташкентська 351, Сангвінеус 98, Круглик 5, Донська 172/1 і інші. Масовий добір часто застосовують для виділення жіночих форм і форм з дуже продуктивною центральною китицею. Індивідуальний добір більш ефективний. За пропозицією В.С. Пустовойта, рослини кращих сімей спрямовано запилюють і покращують у групових ізоляторах. Так добирають рослини з нерозтріскуваними і ненадколюваними коробочками, високим штамбом, слабогілкуваті. Добір з сортів, щоб не погіршити їх, не рекомендується проводити в насіневих розсадниках. У посівах вищих репродукцій добирають 1 – 2% рослин. Застосовують добір у сполученні з самозапиленням і гібридизацією.
Самозапилення. Примусове самозапилення в рицини вперше застосували Г.М. Попова і В.Е. Борковський з метою збереження особливостей сімей і форм при їх розмноженні. В наступному інбридинг у сполученні з добором почали використовувати для прискореного покращення рицини. Так були створені форми з нерозтріскуваними коробочками, жіночі одностатеві, з однією китицею, скороченими міжвузолами, фузаріозостійкі.
Гібридна популяція при самозапиленні розділяється на окремі біотипи, що різняться за низкою господарсько цінних ознак. Самозапилення також використовують в селекції інбредних ліній, при цьому в рицини не спостерігається сильної інбредної депресії. Широко використовують самозапилення при доборі і розмноженні ліній, які містять багато жіночих рослин. Для цього самозапилюють рослини, які схильні до жіночої одностатевості або повністю жіночі, шляхом сібсових схрещувань, при яких жіночі китиці запилюють пилком рослин цієї ж сім’ї (такі рослини мають невелике число чоловічих квіток, або вони з’являються на бокових пагонах). Дуже ефективний метод штучного травмування жіночих китиць. Для цього на початку цвітіння видаляють розкриті жіночі квітки і до 25% жіночих бутонів. Через 5 – 6 днів, якщо з’являються чоловічі бутони, китиці ізолюють, при відсутності чоловічих бутонів травмування повторюють. Самозапилення застосовувалося при створенні сортів Круглик 5, Сангвінеус 401, Сангвінеус синтетичний, Червона, ВНИИМК 165 покращена, ВНИИМК 360, Фіолетова, Херсонька 10 і ін.
Селекція на гетерозис. Один з шляхів підвищення врожайності рицини – використання ефекта гетерозиса, який проявляється при гібридизації самозапилених ліній, двох і більше сортів між собою, географічно віддалених форм. Найбільш продуктивні сортолінійні гібриди. З метою зменшення витрат на ручну кастрацію за материнські рослини використовують форми з підвищеною кількістю жіночих суцвіть (до 50% і більше). В посівах видаляють рослини з чоловічими квітками.
Вперше в Україні лінія з підвищеною кількістю жіночих суцвіть була відібрана з місцевої популяції Криму (К-57). У США подібна лінія має назву Небраска 145-4. Щоб не відбувалося риверсії до однодомності, підбирають спеціальні лінії – закріплювачі жіночого типу (в США лінія Бразілія 330). Лінії проходять оцінку на загальну комбінаційну здатність. Л.В. Воскобойник (ВНДІОК) встановив, що для цього найбільш придатний топкрос. За тестер краще підбирати сорти з середнім рівнем ЗКЗ. Для більшої вірогідності використовують два тестера різного генетичного походження і проводять оцінку протягом 2 – 3 років. Випробування в часі можна заміняти випробуванням у просторі. Тобто замість 2 – 3 років, проводять випробування на ЗКЗ в 2 – 3 географічно і грунтово-кліматично різних місцевостях. Звертають також увагу на кількість гібридних рослин, які відрізняються від вихідних ліній забарвленням. Простий сортолінійний гібрид першого покоління Краснодарський 3, одержаний шляхом гібридизації інбредної лінії 360 Ф з сортом Червона. Збільшення врожайності становило 15 – 18%. В ВНДІОК гібриди рицини одержують за схемою, запропонованою В.А Мошкіним і Л.К. Воскобойником. Гібриди F2 за урожайністю на 9 – 10% нижче, ніж F1, але первищують кращі сорти.
Вивчають можливість використання для виробництва гетерозисних гібридів рицини самонесумісних форм, гаметоцидів, проводять пошук нових закріплювачів жіночої одностатевості. Перспективним вважається створення на основі ліній сортів синтетиків.
Гібридизація. Гібридизацію в селекції рицини почали застосовувати з 1934 р. у ВНДІОК. Шляхом схрещування сорта Круглик 5, який відноситься до персидського підвиду, з зразками китайського підвиду і наступної гібридизації отриманого гібрида з формами звичайного і індійського підвидів, а також проведення двохразового добору в 1952 р. створили сорт ВНИИМК 165, який мав нерозтріскувані коробочки і був пристосованим до комбайнового збирання. В 1945 р. в ВІР створили сорт Гібрид ранній. На Донській дослідній станції ВНДІОК з гібридних популяцій одержані Донська 39/44, дуже урожайний сорт Степова 6 і Донська рання, шляхом складних схрещувань і добору створений сорт Донська крупнокитицева.
Основний метод створення вихідного матеріалу – схрещування генетично віддалених форм різних підвидів. Різновидністю гібридизації є метод гібридних популяцій або гібридних сумішей. У цьому випадку гібриди F1 – F2, самозапилені лінії або зразки, що відібрані серед сортів, об’єднують у популяцію і висівають на ізольованих ділянках, де протягом 2 – 3 років пересіву застосовують негативний або масовий добір. Одержаний сорт поступає на поперднє сортовипробування і в груповий ізолятор, де добір і покращення продовжують. Так створені сорти Степова 6 і ін. Часто використовують вільне схрещування між сортами і формами шляхом посіву їх через ряд. Таким чином створено сорт Донська рання. Широке застосування одержало сумісне застосування самозапилення і гібридизації При вільному перезапиленні інбредних ліній одержано сорт Херсонська 10.
Методика селекційного просесу. Система селекційних маніпуляцій у рицини може змінюватися в залежності від напрямку генетичного покращення. При використанні багаторазового сімейно-групового, індивідуально-сімейного або масового добору, а також гібридизації селекцію проводять за схемою, наближеною до методики роботи з перехреснозапилюваними культурами. Дуже часто в селекції застосовується самозапилення у сполученні з іншими методами, що потребує виділення додаткових ізольованих ділянок для цього, а також для розмноження кращих ліній. Селекцію рицини на гетерозис частіш проводили за схемою, що представлена на малюнку 33. (стор. 33 перенести в комп’ютер).
Техніка схрещування. Сорти і форми для схрещувань висівають у розсаднику батьківських форм. Для гібридизації використовують центральні китиці. Кастрація виконується легко. До початку цвітіння в китицях пінцетом видаляють чоловічі квітки, а також один верхній лист, у якого в пазусі міститься боковий пагін. На кастровану китицю надівають ізолятор. Через 3 -5 днів проводять перевірку якості кастрації. Після розкриття жіночі квітки запилюють: між ними вкладають легко розкриті бутони чоловічих квіток. Запилення краще проводити в ранкові години (з 5 до 9 год.), коли в повітрі мало пилку. Запилення бажано повторити. При неспівпадінні строків у форм, що залучаються до гібридизації, чоловічі бутони легко підсушують і зберігають в холодильнику.