Систематика і походження

Коноплі належать до виду Cannabis sativa L. сімейства конопляні – Cannabaceae Endi. Деякі систематики виділяють також вид C. indica Lam. C. sativa має дві різновидності: культурну (var. culta) і дику (var. spontanea), яку інколи виділяють в окремий вид. Дикі коноплі відрізняються гілкуванням, дрібними листкам з малою кількістю часток, дрібними темнозабарвленими насінинами, які завдяки підківкі при основі по мірі дозрівання осипаються.

Тривале вирощування в різних еколого-географічних умовах зформувало три крупні екологічні групи (які включають низку більш дрібних підгруп): північну, середньоросійську і південну. Північна конопля пристосована до північних районів (північніше 570 п.ш.), середньоросійська до районів між 51 і 570 п.ш., південна до більш південних (південь України, Північний Кавказ, Закавказзя, Середня Азія). Групи різняться перш за все тривалістю вегетаційного періода (від 65 – 70 днів у північної коноплі до 140 – 160 днів у південної) і висотою рослин (від 50 – 80 см у північної до 2 – 3 м і більше у південної). Існують і інші характерні ознаки. Так, крупність листків і кількість часток к них збільшуються від північної групи до південної (від 3 – 5 до 9 – 13 часток). Південна конопля має більш крупні зерна (маса 1000 зерен 18 – 25 г), ніж середньоросійська і північна (маса 1000 зерен 13 – 18 г).

Центр похордження культурної коноплі, згідно М.І. Ваввілова, - Центральний і Західний Китай. Звідси вона розповсюдилася в райони на північ від Каспійського і Чорного морів, утворивши великий вторинний центр в Російській Федерації. Інший шлях розповсюдження пролягав через Малу Азію, Грецію і Італію на південь Франції і на Пірінейський півострів.