Крім вимог, які висуваються до сортів будь-якої сільськогосподарської культури (висока і достатньо стабільна врожайність, технологічність, висока якість продукції), в селекції конопель висуваються специфічні вимоги, пов’язані з її дводомністю. Чоловічі рослини дозрівають значно раніше жіночих – на 30 – 50 днів. Якщо залишити плоскінь у посіві до дозрівння матерки, значна частина чоловічих рослин вападає з стеблестою, утворюючи при збиранні так звану суволоку (поламані стебла, які заважають збиранню і не можуть бути використані для одержання волокна). Тому рекомендується вибирати плоскінь з посіву після того, як запилення квіток жіночих рослин завершене. Однак даний процес достатньо трудомісткий (оскільки плоскінь вибирають вручну), супроводжується пошкодженнями матерки і співпадає з проведенням низки сільськогосподарстьких робіт. У зв’язку з цим багато господарств збирають коноплі на зеленець, тобто одночасно і плоскінь і матерку, не очікуючи дозрівання останньої. Краще за все це робити після завершення цвітіння плосконі, коли врожай і якість волокна її найбільші, а вміст і якість волокна в стеблах матерки вже достатньо високі. Збирання на зеленець механізоване. Однак урожай волокна при такому способі менший, ніж при роздільному збиранні плосконі і матерки, оскільки процес формування його жіночих рослин не завершений. Міцність волокна при збиранні на зеленець також менша. Крім того, повністю втрачається врожай насіння.
Ці проблеми можна вирішити створенням одночасно дозріваючої коноплі. Одночасність дозрівання краще всього забезпечує однодомність. Селекція на однодомність, розпочата селекціонерами (Н.Н. Гришко, В.І. Левченко і ін.) у 30-х рр. минулого століття, призвела до створення популяцій, у яких поряд з однодомними рослинами є рослини матерки, фемінізованої плосконі і невеликий відсоток звичайної плосконі. Завдання полягає в створенні повністю однодомних одночасно дозріваючих сортів цієї культури. В майбутньому можливе створення сортів гермафродитних конопель.
Сорти коноплі повинні утворювати високий урожай соломи з вмістом волокна 25 – 35% і більше. Волокно необхідне довжиною не менше 80 см, міцне, гнучке, з гарною тониною До негативних ознак відносяться високий відсоток вторинного (короткого) волокна. Високий урожай волокна повинен сполучатися з високим урожаєм зерна (особливо це важливо для південної коноплі, яка має понижену насіневу продуктивність), що містить велику кількість олії. При селекції на оптимальну тривалість вегетаційного періода необхідно враховувати особливості зон вирощування.
Важлива особливість – дружнє дозрівання насіння, оскільки коноплі мають тривалий термін цвітіння і в результаті цього при збиранні частина їх (найбільш рано дозріваючих) осипається. До інших якостей технологічності відноситься вирівняність стеблестою за висотою.
Коноплі, як культурна рослина, зформувалася в умовах високопоживного грунту. В селянських господарствах під конопляники використовувалися кращі землі, добре заправлені навозом. З розширенням площ посіву цієї культури вона вийшла на звичайні польові землі. В з’язку з цим ціль селекції – знизити потребу коноплі у підвищеній грунтовій родючості.
Спеціальним завданням є створення сортів, які не містять шкідливих канабіноїдних сполук.
Важливий напрямок селекції – створення сортів, стійких до хвороб і шкідників. Коноплі вражаються антракнозом стебел, бактеріозом, фузаріозом, сірою плямистістю і сірою гниллю стебел, вірусними хворобами, пошкоджуються такими шкідниками, як конопляна блоха (сорти південної коноплі мають високу стійкість до неї), конопляний метелик (два вида) і ін.
Великої шкоди посівам конопель наносить гілчастий вовчок. Тому необхідно створення стійких до вовчка сортів коноплі.