Цінним вихідним матеріалом коноплі, з якого розпочалася свідома селекційна робота, використані сорти селянської селекції з традиційних районів вирощування. Вони одержали, за аналогією з льоном, назву кряжів. До них відносяться Золотоніська, Новгород-Сіверська, Кам’янець-Подільська, Проскурівська, Старооскольська, Біловодська коноплі і ін. Ці сорти відрізнялися гарною екологічною пристосованістю до відповідних місцевих умов, зокрема оптимальним вегетаційним періодом, давали високий урожай зерна, однак вміст волокна в стеблах був пониженим. Вони також сильно вражалися хворобами і шкідниками.
При створенні високоврожайних сортів гарний вихідний матеріал виявляють кращі комерційні сорти. З сортів дводомної коноплі високим урожаєм волокна відрізняються „Южная созревающая однодомная „ (ЮСО) 6, ЮСО 9, Глухівська 10, ЮСО 14, ЮСО 31, Дніпровська однодомна 6. Високоволокнисті сорти створені угорськими селекціонерами (Комплоті, Сегеді 9 і ін.). Високі врожаї зерна здатні утворювати сорти ЮСО 14. Високоякісним волокном характеризується сорти Південна черкаська, ЮСО 31.
Представляють селекційний інтерес форми конопель з інших країн (Італії, Іспанії, Франції, Сірії, Китаю). Зокрема завезені в Україну в 30-ті роки минулого століття італійські коноплі при тривалому вирощуванні утворили популяції, що пристосовані до відповідних нових умов вирощування, і з використанням схрещування війшли у родовідну низки українських сортів.
При селекції на стійкість до конопляної блішки можна використовувати сорти південної селекції. Вони сійкі і до гілчастого вовчка.
Селекціонери успішно проводять селекцію на зменшення вмісту каннабіоїдних сполук у коноплі. Генетична різноманітність відносно цих сполук досить велика. Низьким вмістом каннабіоїдів відрізняються сорти ЮСО 14, ЮСО 31, Глухівські 46, Дніпровські однодомні 6, Золотоніська однодомна і ін. Дикі форми конопель також знаходять зстосування в селекції.