Техніка схрещування і одержання насіння. Найбільший відсоток утворення насіння дають схрещування при рясній кількості пилку, який необхідно по можливості заготувати перед запиленням або заздалегідь. Для цього квітки з зрілими пиляками збирають вранці, підсушують протягом 5 – 6 год. у тіні, потім пилок з них витрушують на чорне скло або глянцевий папір, злегка вдаряючи препаровальною голкою по колонці пиляків. При великому об’ємі схрещувань для виділення пилку використовують механічні вібратори (наприклад, електричний дзвоник). Пилок висипають у пробірку, закривають пробкою, етикірують, і зберігають у холодильнику при 3 – 60С.
При жаркій погоді запилення проводять вранці і вечором, у пасмурну – в будь-який час доби. Вечором відсоток вдалих схрещувань збільшується вдвічі порівняно з раннішніми годинами.
Схрещування з попередньою кастрацією пиляків застосовують при генетичних дослідженнях, ізоляцію кастрованих квіток – при роботі з дикими видами. В практичній селекції запилення проводять без кастрації і ізоляції напіввідкритих квіток, у день їх відкриття і наступного дня. В суцвітті залишають п’ять-сім квіток. Запилюють по 50 – 100 квіток кожної комбінації декількома способами: з використанням учнівського пера, вмочивши приймочку маточки в пилок, з допомогою скляної трубочки або відрізаного гусячого пера з поршнем всередині для виштовхування пилку.
Для збільшення відсотка утворення ягід використовують метод декаптації стебел, що полягає в наступному: в полі зрізують верхівки стебел висотою 50 – 70 см з квітконосами, поміщають їх у проточну воду або живильну суміш в спеціальному будиночку (затіненому, але добре освітленому, обтягнутому марлею для створення підвищеної вологості ) і запилюють. На утворені ягоди, щоб їх не втратити, надівають марльову торбинку, туди ж кладуть етикетку з номером комбінації. Дозарюють ягоди в приміщенні при 10 – 150С і вологості 50 – 60%, потім насіння виймають вручну, відмивають, підсушують і висипають у пакети. Всі результати схрещування заносять у спеціальний журнал, де відмічають порядковий номер, комбінацію схрещування, число запилених квіток, утворених ягід, дату, місце схрещування (поле, марлева теплиця, декаптаційний будиночок), час (ранок, вечір). На етикетці, яку прив’язують до цвітоноса, пишуть лише номер схрещування і число запилених квіток.
Вирощування сіянців. Селекційні установи вирощують щорічно велику кількість сіянців (40 – 45 тис.). Частину насіння висівають в зимовий час у спеціально підготовлені торфоперегнійні кубиики розміром 1 х 1 х 1 см, або наклеюють на фільтрувальний папір на відстані 0,7 см в рядку і 4 см між рядками. Всі зразки відповідним чином розміщують по комбінаціях і зберігають до весни при температурі 3 – 50С.
Весною кубики переносять у теплицю, зволожують і через 10 днів разом з рослинами пересаджують у звичайні торфо–перегнійні кубики 7 х 7 х 7 см (при вирощуванні в полі) або пластмасові горшечки (при горшечній культурі).
Папір з наклеєними насінинами весною вкладають у кювету з зволоженою сумішшю землі і торфу, зверху присипають шаром торфу 0,3 – 0,5 см.
Велику частину насіння висівають в третій декаді квітня в посівні ящики або пластмасові кювети з грунтом на глибину 0,5 см. Розсаду сіянців для польової культури пікірують у торфоперегнійні кубики 7 х 7 х 7см, потім висаджують у полі.
Оптимальний строк висадки розсади в полі – перед появою у них п’яти – семи справжніх листків (через 45 – 55 днів після посіву). Посадку проводять розсадопосадковою машиною по схемі 70 х 70 см з поливом. За сіянцями проводять відповідний догляд (рихлення, знищення бур’янів, окучування і т.д.).
Схема селекційного процесу. Вона передбачає використання наявного і створення нового вихідного матеріалу, проведення оцінок і добір кращих батьківських форм, сіянців, гібридів, клонів у розсадниках.
Розсадник батьківських форм. Тут у горчешній культурі вирощують дикі і культурні види картоплі в полі або теплиці, селекційні і місцеві сорти, кращі гібриди. В полі батьківські форми висаджують з площею живлення 70 х 70 або 70 х 35 см по 20 – 40 клубенів кожної форми. В літній плівко-марлевій теплиці розміщують 100 – 110 зразків по 10 рослин кожного в рядку. В теплиці достатньо зволожено, рослини там витягуються, їх підв’язують до кілків. Обов’язково проводять прочистку від хворих рослин і домішок. У розсаднику батьківських форм виконують усі схрещування. В теплиці відсоток утворення ягід вищий, ніж у полі.
Розсадник сіянців першого року. В ньому вирощують сіянці з насіння. Кожен сіянець вивчають окремо. Проводять негативний добір. Весною перед пікіровкою сіянці оцінюють на польову стійкість до фітофтори шляхом масового зараження і добору несприйнятливих форм. В період викопувння бульб проводять їх браковку за наступними ознаками: довгі столони, синє забарвлення клубенів, ураження фітофторою і паршою. Кращі кущі інколи добирають повністю або від усіх беруть по одній бульбі, погані вибраковують. Відібрані гібриди поступають у наступний розсадник.
Розсадник окремих клубенів. Кожен гібрид тут представлений однією бульбою, їх висаджують по комбінаціях ярусами по 10 в рядку. В період вегетації проводять фенологічні спостереження (сходи, цвітіння, відмирання бадилля), врахування враження листків хворобами. Гібриди оцінюють по типу куща, формі, забарвленню кожури і м’якоті клубеня, глибині вічок, числу клубенів, компактності гнізда, враженості клубенів хворобами. Від сумнівних гібридів добирають по одному клубеню для повторного використання в цьому розсаднику, а кращі поступають у розсадник гібридів другого року. Бракують до 90% зразків.
Розсадник гібридів другого року (клони першого року). Гібриди висаджують однорядковими ділянками з числом клубенів, кратним 5 (10, 15 і т. д. в залежності від наявності матеріалу). Через кожні 20 – 50 гібридів розміщують ділянки стандартних сортів. До оцінок, що проводилися в попередньому розсаднику, додають наступні: врожайність, скоростиглість (викопують по два куща через 60 – 65 днів після посадки), вміст крохмалю, розмір клубеня. Вибраковують до 70% гібридів.
Розсадник попереднього випробування. Гібриди висаджують одно-двохрядковими ділянками по 60 – 180 клубенів в одно-двохрядному повторенні.
Гібриди і стандартні сорти розміщують по групах стиглості. Підрахунки і спостереження ті ж самі, що і в попередньому розсаднику. Додатково оцінюють гібриди за товарністю клубенів, їх столовими якостями (смак, потемніння м’якоті), вмісту сирого протеїну (при селекції на цю ознаку), стійкістьбадилля до фітофтори методом штучного зараження, стійкості до раку, нематоди.
Розсадник основного випробування. Випробування проводять 1 – 2 роки. Гібриди висаджують на одно-чотирьохрядкових ділянках по 30 – 60 клубенів в рядку у чотирьохразовому повторенні. Стандартні сорти і гібриди розміщують по групах стиглості через 8 – 10 зразків. Спостереження і підрахунки ті ж, що і в попередньому розсаднику. Гібриди додатково оцінюють за польовою стійкістю листків і клубенів до фітофторозу (лабораторним методом, при розвитку хвороби до розміру епіфітотії – в полі), через 2 роки дають середню оцінку ступеня враження. Матеріал з цього розсадника поступає в конкурсне сортовипробування, розсадник селекційного розмноження, екологічне і динамічне випробування.
Конкурсне випробування. Перспективний селекційний матеріал випробовується протягом 3 років за методикою державного сортовипробування. Ділянки чотирьохрядкові по 50 клубенів у рядку в чотирьохразовому повторенні (всього 800 клубенів). Насіневий матеріал для конкурсного випробування беруть протягом двох наступних років у розсаднику селекційного розмноження. Повторюють підрахунки і спостереження, які проводяться в розсаднику основного випробування, крім оцінки на ракостійкість. Додатково гібриди оцінюють на фітофторостійкість на інфекційному фоні, в лабораторних умовах визначають R-гени (разове визначення, при сумнівній реакції – повторне), визначають стійкість клубенів до механічних ушкоджень, їх здатність до зимового зберігання. Паралельно з конкурсним проводять динамічне, екологічне і виробниче випробування.
Динамічне випробування. Триває протягом трьох років. Його основне завдання - визначити групу стиглості гібридів порівняно з стандартними комерційними сортами. Для цього за період вегетації беруть чотири проби по 15 кущаів у чотирьохразовому повторенні (всіх 240 кущів): першу – на початку утворення клубенів у скоростиглого стандарта, наступні – через кожні 10 днів. Гібриди оцінюють за врожайністю клубенів і масою бадилля, товарністю, середній масі товарного клубеня, вмісту крохмалю, смаку.
Для економії земельної площі рекомендують об’єднати розсадники конкурсного і динамічного випробування, висаджуючи в кожному повторенні по 260 клубенів (4 рядка по 50 клубенів конкурсного і в продовженні по 15 клубенів динамічного випробування в кожному рядку). До збирання конкурсного проби динамічного випробування вже взяті і в розсаднику на їх місці лишаються широкі розворотні полоси для збиральних машин.
Екологічне випробування. Його проводять для визначення пластичності гібридів протягом 3 років: у перший рік – за методикою попереднього, на другий і третій рік – основного випробування. Матеріал установа-оригінатор розсилає на дослідні станції зони діяльності, де його використовують в перший рік. У наступні роки оцінюють матеріал, що вирощений беспосередньо в пункті випробування.
Розсадник селекційного розмноження. Використовується для розмноження гібридів, які знаходяться в конкурсному випробуванні. Повторність одноразова, розмір ділянки від 65 м2, до 1 га (в залежності від наявності матеріалу). Проводять фенологічні спостереження, врахування хвороб (3 – 4 рази), прочистки, попередні підрахунки врожаю. Розсадник розміщають на ізольованій ділянці, матеріал для нього відбирають за результатами індексації і серологічного аналізу.
Виробниче випробуання. Цей вид випробування проводять в умовах товарного виробництва. Висаджують перспективні зразки, які пройшли двохрічне конкурсне випробування, на площі від 0,25 до 0,5 га. За стандарт використовують кращий комерційний сорт однакової з випробовуваним матеріалом групи стиглості. Технологія посіву загальноприйнята для даної культури в господарстві або індустріальна. Проводять визначення врожайності.
Перспективні сорти, починаючи з розсадника основного випробування, розмножують в селекційному розсаднику, щоб після закінчення всіх випробувань і підсумкової оцінки сорту мати для передачі на державне сортовипробування 5 т насіневого матеріалу.