Дворічний цикл розвитку буряка визначає специфіку схеми селекції цієї культури, збільшуючи вдвічі строк створення сорту і гібриду. Характерна особливість селекції буряка – її безперервність. Гетерозиготність і популяційний характер усіх існуючих сортів за більшістю практично цінних ознак обумовлюють необхідність ведення систематичного добору. Правильне регулювання запилення – основа успіху селекції цукрового буряка.
Необхідна умова збереження високих якостей матеріалів добору при вирощуванні насіння – строга ізоляція. Висадки в межах відповідної групи добору розміщують в посівах озимини і інших посівах на відстані 100 – 200 м однин від одного, а різні групи за спрямуванням добору або специфічними ознаками розміщують на відстані 500 м. Число ізольованих ділянок (клумб) у селекційному закладі переважно 100 – 200 і більше. На кожній клумбі розміщують від одного до декількох зразків з чисельністю коренів від 100 до 2 – 3 тис.
У практичній селекції використовують різноманітні прийоми для прискорення селекційного процесу. Теплиці дають змогу при відповідному регулюванні довжини дня, температури і інтенсивності освітлення вирощувати вихідний матеріал за однорічним циклом. Наявність теплиць дає змогу інтенсифікувати одержання самозапилених ліній. Перенос рослин на початку цвітіння з теплиць у природні умови рано навесні, коли проявляються понижені температури, дав можливість досить успішно використовувати явище псевдонесумісності.
В буряка через високу стцпінь самонесумісності утруднене збереження відповідних генотипів. При вегетативному розмноженні забезпечуються збереження і розмноження кращих нащадків. Переважно методика грунтується на розрізуванні коренів-педігрі на 6 – 8 частин, з яких одну частину використовують для клонування, а решту – для одержання насіння.
Методи швидкого вегетативного розмноження грунтуються на обробці гібберелловою кислотою верхівкових точок росту рослин другого року життя, що призводить до істотного росту стебел і розвитку бруньок у пазухах листків на стеблах. Пазушні бруньки відокремлюють, укорінюють і отримують нові рослини у більшій кількості.
Стало можливим індивідуальне репродукування буряка в нелімітованих кількостях засобами меристемної культури. Культура клітин забезпечує індукування мутацій з допомогою хімічних і фізичних мутагенів. Методика роботи з протопластами дає змогу проводити схрещування, які