Незважаючи на досягнуті успіхи в селкції вики ярої, вирощувані сорти характеризуються низкою істотних недоліків: відносно низькою продуктивністю (особливо насіневою), пізньостиглістю, слабкою стійкістю до хвороб і шкідників, сильною розлусністю бобів і т.ін. У зв’язку з цим селкційні програми передбачають створення якісно нових сортів, які відповідають вимогам інтенсивного землеробства. Їм необхідна притаманність наступних особливостей: високі врожаї зеленої маси в сполученні з високими врожаями зерна; інтенсивний ріст і накопичення сухої речовини до укісної зрілості і уповільнення або навіть припинення приросту маси в період наливу – дозрівання зерна; скоростиглість, посухостійкість; дружність дозрівання насіння; стійкість до хвороб, шкідників і гербіцидів; високий вміст протеїну і незамінних амінокислот, особливо метіоніну; слабка розлусність бобів при дозріванні; висока екологічна пластичність. Указані вимоги і визначають основні завдання і напрямки селекції. При цьому повинні враховуватися особливості зони вирощування майбутнього сорта.
Головний напрямок селекції вики ярої – створення сортів універсального типу, які сполучають високі врожаї вегетативної маси і зерна, але поряд з цим виникло і нове спрямування – селекція зернофуражних сортів з мінімальним вмістом глікозидів у рослинах. Поряд з підвищенням урожайності сортів до важливих завдань селекції відноситься покращення якості корму, зокрема збільшення в ньому вмісту білка і покращення його амінокислотного складу. Якщо в зеленій масі існуючих сортів міститься 15 – 16% білка, то в перспективі його кількість повинно збільшитися до 21 – 25%.
При селекції зернофуражних сортів особливу увагу слід приділяти не лише підвищенню вмісту білку в зерні до 30 – 35%, але підвищенню частки незамінних амінокислот у ньому, особливо метіоніну. Необхідно вести селекцію на стійкість до розлусності бобів і обсипанню зерна, а також до проростання їх у випадку затримки з збиранням і обмолотом врожаю. Майбутні сорти повинні мати стійкість до стовбуріння (для сортів зернофуражного напрямку бажаний детермінантний тип розвитку), що забезпечить їх високу технологічність.
Існуючі сорти ярої вики надзвичайно чутливі до більшості гербіцидів. Тому важливо створити сорти, стійкі хоча б до відповідної групи гербіцидів, які використовуються на посівах зернових і бобових культур. Для вирощування вики в пожнивних і поукісних посівах необхідні сорти з слабкою (або нейтральною) реакцією на зміну довжини дня. Оскільки вика в основному вирощується в суміші з іншими культурами, необхідні толерантні сорти.
Одне з важливих завдань селекції вики незалежно від напрямку її використання – створення сортів, стійких до основних грибкових, бактеріальних і вірусних захворювань.