Вихідний матеріал

Основні джерела вихідного матеріалу для селекції вики ярої – це місцеві популяції і сорти, що створені з них, і, безумовно, колекція ВІР і ГЦРР, які містять більше 1500 сортозразків даної культури.

При селекції на високу продуктивність зеленої маси можна використовувати сорти Білоцерківської дослідно-селекційної станції ім. О.К. Коломієць, Інституту кормів, Полтавської дослідної станції та інших установ. Високою насіневою продуктивністю характеризуються сорти з Болгарії, що представляють анатолійську, кавказську і південноєвропейську екологічні групи.

При створенні сортів укісно-зернового спрямування з успіхом можуть використовуватися форми середньросійської екологічної групи, з високою продуктивністю як зеленої маси, так і насіння. Більшість з них досить пластичні.

Джерелами скоростиглості, а також донорами при створенні сортів для пожнивних посівів можуть використовуватися скоростиглі зразки анатолійської, кавказської і південноєвропейської еколого-географічних груп. Так, зразки анатолійської групи (К-841, К-920, К-923), як вказувалося вище, мають дуже короткий період цвітіння, яке не відновлюється після опадів, вони добре ростуть і цвітуть при 12-годинному дні. Продуктивність зеленої маси невисока, але укісна стиглість настає швидко – на 30 – 38-й день з моменту появи сходів. Цінні в цьому відношенні зразки кавказської екологічної групи.

Особливістю посухостійких сортів є інтенсивний початковий ріст, короткий вегетаційний період, завдяки чому вони встигають накопичити велику вегетативну масу до початку літньої посухи. До посухостійких відносяться сорти Краснодарська 7, а також низка зразків з Болгарії і Румунії. Висока холодостійкість, невимогливість до родючочті грунту, а також стійкість до підвищеної її кислотності обумовлюють селекційну цінність зразків з північної еколого-географічної групи.

У світовій селекції наявні зразки (з Болгарії, Португалії, Швеції), які мають високу стійкість до антракнозу, фузаріозу, церкоспорозу. Стійкістю до аскохітозу характеризуються зразки південоєвропейської екологічної групи, зокрема південно-східного екотипу.

Поряд з створенням високоврожайних форм зусилля селекціонерів спрямовані на створення сортів з високим вмістом білка. Виключну цінність в цьому відношенні становлять зразки з західноєвропейської екологічної групи. Серед них зустрічаються форми з вмістом білка в зеленій масі до 26%, а в насінні до 37%.

Підвищений інтерес для селекції вики посівної представляють інші види даного роду, зокрема V. angustifolia Reichard.