Багаторічні кормові трави, що включають в основному види сімейства бобові (конюшина, люцерна, лядвенець, буркун, еспарцет і ін.) і м’ятликові (тимофіївка, костриця, житняк), ростуть на природніх сіножатях і пасовищах, використовуються як компоненти для створення культурних сіножатей і пасовищ, а також вирощуються в польових сівозмінах. Частіш за все і злакові і багаторічні трави висівають у вигляді сумішок, у сівозмінах – під покровну культуру.
Багаторічні трави використовують на корм худобі в вигляді зеленої маси, сіна, сінажу, силосу, пасти, брикетів, гранул і т.д. Кормова цінність трав визначається урожаєм і розподілом його по укосах, темпах відростання після скошування або випасу, поїданням тваринами, поживністю і перетравністю. Багаторічні трави сприяють відновленню структури грунту і підвищенню її родючості, особливо бобові, які мають здатність до азотфіксації і запобігають розвитку водної і вітровій ерозії. В залежності від грунтово-кліматичних умов і зони найбільше поширення мають відповідні види багаторічних трав.