Основним вихідним матеріалом для селекції багаторічних трав використовуються селекційні і місцеві сорти, а також дикорослі популяції. Оскільки місцеві сорти трав зформувалися під впливом тривалого природнього добору і простих методів народної селекції, вони відрізняються вискою пристосовуваністю до вирощування в відповідних грунтово-кліматичних умовах і мають високу зимо- і посухостійкість, скоростиглість, стійкість до затоплення, засоленню і т.ін.
Місцеві популяції конюшини лучної, відомі під назвою кряжів, які існують протягом 100 років і більше, до цього часу використовуються як цінний вихідний матеріал для селекції цієї культури. Низкою специфічних господарсько цінних ознак і особливостей, які необхідні для лукопасовищного використання, володіють дикорослі популяції бобових і злакових багаторічних трав. Найбільш важливі з них багаторічність, стійкість до тривалого затоплення, зимо-, холодо- і посухостійкість, стійкість до хвороб, пристосованість до відповідного типу грунтів (кислих, засолених і ін.). Але одночасно вони мають і небажані особливості, до яких відносяться розтягнутий період цвітіння і плодоутворення, осипання насіння, погана схожість в результаті твердонасіневості і тривалого періода післязбирального дозрівання, недоліки відповідності сучасним методам землеробства, невисока позитивна реакція на застосування добрив і зрошення, розлогість куща і т.д. Це необхідно враховувати в селекційній роботі. Частіше за все такі форми використовують за батьківські при гібридизації, застосовують добір кращих біотипів з дикорослих популяцій і інші методи, які дають змогу виключати генотипи з негативними ознаками.
На основі залучення в селекцію дикорослих популяцій було створено багато цінних сортів: люцерни – Дединівська, Краснокутська 4009, Марусинська 425 і ін.; конюшини лучної – Камалінська 304, Марусинська 150, Печорська покращена і ін.; конюшини гібридної –Івацевичська, Красноуфимська 4, Марусинська 488; тимофіївки лучної – Камалінська 96, Марусинська 297, Пізньостигла ВІК і ін.; вівсяниці лучної – ВІК 5, Краснодарська 14, Моршанська 1304 і ін.; житняку – Краснокутський широколистий 4, Краснокутський вузьколистий 305, Ростовський 10 і ін.
З усіх комерційних сортів на основі дикорослих популяцій створено 55 – 60% сортів вівсяниці лучної, житняку, куприка безостого, ежі збірної, більше 30% - тимофіївки лучної, біля 20% сортів конюшини лучної і люцерни.
Багато дикорослих популяцій і місцевих сортів використані вихідним матеріалом для створення селекційних сортів у Канаді, США і інших країнах. Для збору насіння дикорослих трав систематично проводять експедиції ВІР і селекційних установ.
Цінний вихідний матеріал, особливо для селекції на швидкий ріст і багатоукісність, стійкість до хвороб, високу якість корму, представляють закордонні сорти. Оскільки такі сорти переважно характеризуються невисокою зимостійкістю і недостатньою пристосованістю до місцевих умов, їх використовують в основному при створенні сортів інтенсивного типу для польового травосіяння.
Основні джерела одержання вихідного матеріалу: колекція ВІР і ГЦРР, які включають більше 12 тис. зразків різноманітних трав; взаємний обмін насінням між науково-дослідними установами; безпосередній збір місцевих сортів і дикорослих екотипів у природніх умовах.