В Україні в польвому, лучному і пасовищному травосіянні на кормові цілі вирощується більше 70 різноманітних культур; з них більше 30 злакових і більше 20 бобових культур.
У Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні на 2006 р. внесено 9 сортів суданської трави; 7 сортів сорго-суданкового гібрида; 5 сортів пажитниці однорічної (Вестервольдської); 9 сортів грястиці збірної; 1 – житняку; 12 – костриці лучної; 13 – костриці очеретяної; 1 – мітлиці велетенської; 1 - очеретянки звичайної; 1 – пирію видовженого; 3 – райграсу високого; 32 – пажитниці багаторічної; 1 – гребінника звичайного декоративного; 6 – костриці червоної; 5 – костриці овечої; 1 – костриці різнолистої; 25 – костриці червоної; 2 – костриці тонколистої; 2 – костриці широколистої; 3 – мітлиці повзучої; 2 – мітлиці тонкої; 1 - тонконога звичайного; 1 – тонконога лісового; 16 – тонконога лучного; 1 – тонконога фіолетового; 12 стоколоса безостого; 10 – тимофіївки лучної; 1 лисохвоста звичайного; 2 – пажитниці багатоквіткової; 2 - трави Колумба. З бобових багаторічних і однорічних трав до Реєстру внесено: 1 - сорт конюшини відкритозівої; 1 – конюшини олександрійської; 26 - конюшини лучної; 3 – конюшини гібридної; 7 – конюшини повзучої (білої); 25 – люцерни посівної; 1 – люцерни хмелевидної; 7 - лядвенця рогатого; 1 – буркуну жовтого; 4 – буркуну білого; 9 - еспарцету; 6 – люцерни мінливої; 2 – козлятника лікарського (кормового); 3 – козлятника східного.
Нові сорти дають можливість збільшувати врожайність сіяних і штучних кормових угідь до 205 і більше, істотно збільшити забезпеченість тварин рослинним білком. Завдяки розвитку селекційних робіт в Україні можна розширити посіви люцерни, еспарцету , буркуну, пажитниці багаторічної, тимофіївки лучної, конюшини лучної, гібридної, білої. Тобто при належному ставленні до селекційних робіт в Україні є практично безмежні перспективи для розвитку кормової і енергетичної основи тваринництва.
Питання для самоконтроля
1. Які враховують особливості біології цвітіння люцерни, конюшини і злакових трав при проведенні гібридизації?
2. Які показники враховують при оцінці кормових переваг багаторічних трав?
3. Які особливості багатоукісних сортів люцерни?
4. Які методи добору використовують в селекції трав?
5. Що таке синтетичні популяції і як їх створюють7
6. З якою метою і в яких видів багаторічних трав використовується поліплоїдія? Які її успіхи?
ЛІТЕРАТУРА
Алексеева Е.С., Паушева З.П. Генетика, селекция и семеноводство гречихи. – Киев: Вища шк., 1988.
Алексєєва О.С., Тараненко Л.К., Малина М.М. Гентика і селекція гречки. – Київ. Вища школа. 2004.
Бадина Г.В. Селекция и семеноводство льна-долгунца в Нечерноземной зоне. – Л.: 1982.
Будин К.З. Генетические основы селекции картофеля. – Л.: Агропромиздат, 1980.
Бутенко Р.Г. От свободноживущей клетки – к растению. – М.: Колос, 1971.
Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции. – М.: Наука, 1987.
Генетика сахарной свеклы/Под ред. С.И. Малецкого. – Новосибирск: Наука, 1984.
Гриценко В.В., Калошина Э.М. Семеноведение полевых культур. – М.: Колос, 1972.
Гуляев Г.В., Гужов Ю.Л. Селекция и семеноводство полевых культур. – М.: Агропромиздат, 1987.
Гурьев Б.А., Гурьева И.А. Селекция кукурузы на раннеспелость. – М.: Агропромиздат, 1988.
Довідник по виробництву насіння багаторічних трав./ За ред. Б.С. Зінченка. – Київ.: Урожай, 1990.
Домашнев П.П., Дзюбецкий Б.В., Костюченко В.И. Селекция кукурузы. – М.: Агропромиздат, 1992.
Кобылянский В.Д. Рож. Генетические основы селекции. – М.: Колос, 1982.
Козубенко В.Е. Селекция кукурузы. – М.: Колос, 1965.
Козубенко Л.В., Гурьева И.А. Селекция кукурузы на раннеспелость. – Харьков:, 2000.
Методические указания по селекции многолетних трав. – М.: 1985.
Мякушко Ю.П., Баранов В.Ф., Соя. – М.: Колос, 1984.
Нечипоренко В.Н. Селекция масличного рапса. – М.: ВНИИТЭИагропром, 1987.
Новоселова А.С., Селекция и семеноводство клевера. – М.: Агропромиздат, 1986.
Попов Г.И., Васько В.Т. Селекция и семеноводство озимой ржи. – Л.: Агропромиздат, 1987
Практикум по. селекции и семеноводству полевых кльтур./Ю.Б. Коновалов, А.Н. Березкин, Л.И. Долгодворова и др..: Под ред. Ю.Б. Коновалова, - М.: Агропромиздат, 1987.
Пшеницы мира/В.Ф. Дорофеев, Р.А. Удачин, Л.В. Семенова и др.: под ред. В.Ф. Дорофеева. – Л.: Агропромиздат. 1987.
Скорик В.В. Генетичне вдосконалення методів селекції озимого жита (Secale cereale L.). Дис. докт с. -г.н.: - Київ. 1994.
Смирнов В.Г., Соснихина С.П. Генетика ржи. – Л.: Колос. 1984.
Ходьков Л.Е. Голозерные и безосте ячмени. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985.
Хотылева Л.В., Турбин Н.В., Тарутина Л.А. Тритикале. Создание и перспективы использования. – Минск: Наука и техника, 1986.
Частная селекция полевых культур./Под ред. Ю.Б. Коновалова.- М.: Агропромиздат, 1990.
Шепель Н.А. Селекция и семеноводство гібридного сорго. – Ростов н/Д: Изд-во Рост. Гос. Ун-та, 1985.