Вихідний матеріал

Колекція ВІР налічує біля 18 тис зразків ячменю. При селекції на високу врожайність широко використовуються кращі вітчизняні і іноземні сорти. Українські сорти ячменю часто сполучають високу врожайність з стійкістю до несприятливих грунтово-кліматичних умов зони їх створення. Сорти іноземної селекції не зовсім пристосовані до умов середовища нашої держави. В селекції частіш за все використовують високоврожайні сорти з Чеської Республіки, Німечини, Швеції, Данії, Нідерландів, Фінляндії, Бельгії, Франції, Англії. Цінними для селекції є високоврожайні шестирядні сорти ячменю з США і Канади.

Скоростиглість переважно погано сполучається з високою врожайністю Однак відомі окремі скоростиглі і високоврожайні сорти. Деякі західноєвропейські сорти відрізняються також стійкістю до вилягання, що широко використовується при гібридизації. Стійкість до вилягання частіш завсе пов’язана з короткостеблістю, але відомі високорослі достатньо стійкі сорти.

При селекції озимого ячменю дуже важливо мати зимостійкий вихідний матеріал. І в цьому випадку найбільш цінні українські сорти. Високою зимостійкістю характеризуються сорти Селекційно-генетичного інституту, Краснодарського НДІ сільського господарства (м. Краснодар). У Донському селекцентрі створені озимі сорти ячменю з глибоким заляганням вузла кущення, а також створені цікаві форми з двома вузлами кущення: верхнім і нижнім. У сприятливі для перезимівлі ячменю роки кущення відбувається за рахунок верхнього вузла, який залягає неглибоко і здатний через це забезпечити всоку продуктивну кущистість. Якщо ж зима дуже сувора і верхній вузол гине, рослина залишається життєздатною за рахунок нижнього вузла. В селекцію на зимостійкість можуть бути залучені накож найбільш зимостійкі сорти з Німеччини, Швеції і країн Північної Америки.

Стійкість до підвищеної кислотності грунту мають сорти з країн Північної Європи, деякі зразки з Туреччини, Канади і деяких країн Латинської Америки.

Великого значення надається створенню сортів ячменю стійких до найбільш шкодочинних хороб. У країнах Західної Європи, де великих збитків урожаю зерна ячменю наносить борошниста роса, сучасні сорти мають стійкість до цієї хвороби і можуть використовуватися як джерела і донори для потреб селекції. Стійкі до борошнистої роси сорти ячменю створені також у Канаді і США. За донор у Європі широко використали сорт Монте-Крісто, а в Канаді – північноафриканські сорти Рабат і Модіа.

У західноєвропейських країнах селекцію на стійкість до пилової сажки тривалий час не проводили. В США і Канаді створені не сприйнятливі до цієї хвороби сорти. У нас ефективні гени Run 3, Run 6, Run 8. Перші два були знайдені в сорті Джет з Ефіопії і передані канадським сортам Конквіст, Бонанза, Огалітсу. Канадський сорт Мільтон несе в собі гени Run 8. Всі ці гени можна ввести в нові сорти шляхом насичуючих схрещувань, Встановлено, що з ними тісно не зчеплені гени, які б проявляли негативний вплив на врожайність і інші господарсько цінні особливості. Деякі українські сорти також мають стійкість до пилової сажки і можуть використовуватися в селекції.

Ефективні гени стійкості до карликової іржі (Pa 7 і Рa 3) містять деякі сорти з Чеської Республіки (наприклад, Карат) і інших країн. Є сорти, які стійкі до твердої і камінної сажки (Джет, Клейстон, Первинець), відносно стійкі до сітчастого і смугастого гельмінтоспоріозу (Джет, Конквіст, КМ 1192 з Чехії), до кореневих гнилей (Одеський 82, Лотос), рінхоспоріозу (Еффенді з Нідерландів). Низка українських сортів (Європеум 353, Носівський 6 і ін.), а також деякі сорти з Скандінавських країн, США і Канади слабо вражаються шведською мухою.

Є і інші донори стійкості до хвороб і шкідників. Чисельність їх постійно збільшується, оскільки кожна селекційна установа передає сорти, які створені на основі відомих донорів і джерел стійкості до відповідних шкодочинних хвороб. Це надзвичайно актуально, оскільки більшість первинних донорів мають погані господарські характеристики. Наприклад, сорт Джет сильно вражається скритостеблими шкідниками, має низький врожай зерна. Негативні особливості мають і інші примітивні сорти з Північної Африки, а також з Ефіопії – регіону, де дуже багато знайдено донорів стійкості до хвороб. Поєднання генів стійкості до різних хвороб в результаті інтенсивної роботи з донорами призвело до створення сортів з комплексною стійкістю, які , в свою чергу, можна використовувати як цінні донори, Наприклад, канадські сорти Вестерн Форт і Оттава 3092А стійкі до борошнистої роси, пилової і твердої сажки, карликової іржі, гельмінтоспоріозу і, крім того, до шведської мухи і стеблової блохи.

При створенні сортів з високими кормовими якостями можна використовувати кращі українські сорти. В селекцію на високий вміст білка і лизину широко залучали форму з Ефіопії Хайпролі, яка має високий вміст білка в зерні (13 – 18%) і високий вміст лізина в білку (до 4,6% при 2,2 – 2,5% у звичайних сортів). Ці видатні якості обумовлені моногенно (ген lys). Однак цей ген викликає дефект ендосперма (вдавленість) і, в результаті, зменшуується врожай зерна. Інший широко поширений донор високого вмісту лізину Різо 1508 (Данія) має ген lys3a, що неалельний гену Хайпролі. Високий вміст лізину в цього зразка не сполучається з високою білковістю. Незвичайно високим вмістом білка вирізняється угорський сорт Банкуті Коран. Велику кількість білка містять голозерні форми ячменю. Багато цінних форм у Північному Китаї, Кореї, Японії, Тібеті.

При селекції на круп’яні якості можуть бути використані кращі українські сорти.

Високими пивоварними якостями відрізняються сорти ячменю з Чеської Республіки, особливо ганацькі (з області Гана в Моравії), Австрії, ФРН (Баварія). Багато українських сортів також дають добре пиво (Віскор, Стяг, Носівський 9 і ін.).

Високу цінність для селекції мають сорти з видатною сортоутворюючою здатністю. Так, чеський сорт Діамант присутній у родовідній 12 сортів. Сорт Южний селекції СГІ входив до родовідної шести сортів, сорт Нутанс 244 – одна з батьківських форм сортів Одеський 100, Меридіан, Московський 2, Харківський 74 і ін.