Виробництву потрібні сорти гречки скоростиглі і середньостиглі для весняного посіву, пізнього посіву (поукісні і пожнивні) і для зрошення. Застосування інтенсивних технологій диктує необхідність створення сортів, які придтні для такого використання.
Створення сортів інтенсивного типу, здатних ефективно використовувати добрива і створювти 3 т зерна з 1 га, а також забезпечувати вихід крупи біля 75% з підвищеним вмістом білка (15 – 16%), - одне з актуальних завдань селекції.
Ознаки сорта гречки інтенсивного типу включають: 1) екологічну пристостосованість до місцевих умов у сполученні з високим потенціалом урожайності, оптимальним вегетаційним періодом, обмеженим гілкуванням; 2) високу ефективність використання на внесення підвищених доз добрив (60 – 90 кг/га і більше). Тому необхідні спрямовані пошуки форм з обмеженим ростом, еректоїдними листками, короткими міжвузлями, з незначним гілкуванням. Оскільки сорти гречки чутливо реагують на дефіцит вологи і тепла, надлишок азоту і хлору в грунті, то добір невилягаючих високоозернених форм з стабільною врожайністю набуває першочергового значення. Значне гілкування і високе розміщення нижніх суцвіть, одночасне дозрівання, здатність скидати листя важливі для механізованого збирання. В селекції гречки враховують наступні основні ознаки.
Урожайність. Ця ознака залежить від числа і маси плодів з рослини і загального числа рослин на одиниці площі. Встановлено, що рослини з великим числом плодів (1000 і більше) зазвичай мають дрібне зерно, а в крупнозерних менше плодів, але у них висока маса 1000 зерен. Для умов України придатні скоростиглі і середньостиглі сорти, які різняться за врожайністю. Так, скоростиглі сорти, що висіваються по зайнятиому пару, можуть забезпечити урожайність зерна 2 т/га. При рядовому посіві з густотою 3,5 – 4 млн рослин на 1 га число плодів на рослині повнинно бути не менше 20 з масою 1000 зерен біля 28 г. Там де можливі пізні поукісні і пожнивні посіви скоростиглих сортів, урожайність повинна бути відповідно 1,5 і 1 т/га. Середньостиглі сорти при суцільному посіві з густотою 2,5 – 3,2 млн рослин на 1 га можуть утворювати урожай зерна 2,5 – 3,5 т/га. При цьому число плодів на рослину повинно бути 40 –50, а маса 1000 зерен – 28–30 г.
Якість продукції (маса 1000 зерен, плівчастість, вирівняність, вихід крупи і ядра, вміст білка) має не менше значення, ніж урожайність. На технологічні особливості зерна гречки впливають крупність, форма і плівчастість плодів. При обрушуванні крупного вирівняного зерна підвищується вихід крупи. Вирівняність визначається на ситах з діаметром отворів від 3,2 до 5 мм. Частка з сит діаметром отворів 4,2 – 4,5 мм і вище забезпечує високий вихід крупи. Для кращих сортів характерні висока вирівняність- 90% і вихід крупи 75%. Цим вимогам задовольняють сорти Інституту землеробства і Кам’янець-Подільської академії.
Плівчастість зерна гречки коливається від 18 до 24% і більше у різних сортів. Вона не повинна перевищувати 18 – 20%, однак у тетраплоїдних сортів півчастість на декілька відсотків вища, ніж у диплоїдних.
Тривалість вегетаційного періоду має важливе значення, оскільки гречка вирощується в районах з різними грунтово-кліматичними умовами. Пізньостиглі сорти з вегетаційним періодом 90 – 100 днів і більше непридатні для Полісся України. Більше всього відповідають умовам цього і інших регіонів України середньостиглі і скоростиглі сорти. Для повторних посівів також необхідні скоростиглі сорти з тривалістю періоду сходів до цвітіння 18 – 24 дні, невеликим числом вузолів у зоні гілкування (2,4 – 2,9), меншою гілкуватістю. Сорт Укрїнка можна вирощувати по зайнятому пару і збирати 10 – 15 серпня, що дає змогу вчасно посіяти озимину.
Детермінантний тип рослини (див. табл. 3) має сорт Сумчанка.
Придатність до механізованого збирання пов’язана з невиляганням рослин, неосипанням зерна, одночасним дозріванням, високим розміщенняим нижніх суцвіть і гілочок, відсутністю проростання зерна у вологу погоду. Для селекції на невилягання в гречки виділені короткостеблі форми з селекційних сортів.
Холодостійкість гречки постійно контролюється в селекції, оскільки ця культура не терпить заморозків, а плоди не проростають у холодному грунті і при невисокій позитивній температурі. Понижені температури в період цвітіння і утворення плодів негативно впливають на озерненість рослин. Ставиться завдання підвищити холодостійкість культури, щоб сходи з’являлися при 7 – 80С (замість 10 – 120С), а рослини витримували зниження температури до 20С.
Нектаропродуктивність квіток гречки також ураховується в селекції, оскільки ця культура запилюється комахами. Високою нектаропродуктивністю відрізняються сорти Нектарниця, Іскра, Українка і ін.
Стійкість до хвороб і шкідників. Гречка менше інших зернових культур пошкоджується хворобами і шкідниками, однак у посівах зустрічається попелиця, гнилі, вірусна мозаїка, плямистість листя.