Найбільше значення в селекції квасолі мають індивідуальний і масовий добір з популяцій, які одержані в результаті спонтанної гібридизації, внутрішньовидової і віддаленої гібридизації, хімічного і радіаційного мутагенезу. Більшість сортів створено методом одноразового індивідуального добору з місцевих або інтродукованих сортів і популяцій. Таким чином створені сорти Цінава, Красна 41 і ін. Масовим одноразовим добором одержані сорти Усаро, Чітіскверцха, масовим багаторазовим – Київська 5, Білонасінева фрунзенська.
При індивідуальному доборі в полі вибирають найбільш продуктивні рослини, які імунні до грибкових, вірусних і бактеріальних хвороб, з високим прикріпленням бобів, з нерозтріскуваними бобами. Насіння з кожної рослини висівають окремо в селекційному розсаднику першого року. Проводять ретельне вивчення нащадків, добирають кращі сім’ї, розмножують їх у контрольному розсаднику, попередньому і конкурсному сортовипробуваннях.
Як метод створення вихідного матеріалу для селекції квасолі широкого поширення набула внутрішньовидова гібридизація. В звичайних умовах зав’язування бобів становить 30 – 60%. При цьому в другому поколінні спостерігається велика різноманітність форм, розщепдлення яких відбувається до п’ятого покоління, хоча константні форми можуть з’являтися і раніше.
При міжвидовій гібридизації селекційний матеріал оцінюють за комплексом ознак в усіх розсадниках.
Використовується,як метод створення вихідного матеріалу для селекції, індукований мутагенез. На Мцхетській селекційній станції з використання радіаційного мутагенезу (60Со) одержані міжмутаційні гібриди, з яких створені сорти квасолі Грузинська 6 і Грузинська 7. З використанням етіленіміна (0,01%), нітрозоетілсечовини (0,02%) і демитілсульфата (0,05%), які мають високий мутагенний ефект, створені форми з різноманітними господарсько корисними ознаками, які залучені до селекційного процесу
Особливості будови квітки квасолі (човник разом з маточкою і тичинками спірально закручені) ускладнюють кастрацію і запилення. Особливо важко вдається ця операція в посушливих умовах, оскільки пошкоджена маточка надзвичайно чутлива до сухого і гарясого повітря.
Схрещування проводять у той момент, коли віночок втрачає зелене забарвлення. З допомогою голки легенько роздавлюють зімкнуті кінчики човника, голкою ж наносять пилок на приймочку маточки. Потім верхні кінці човника легенько притискають і бутони залишають без ізоляції.
Селекційний матеріал щорічно оцінюють за комплексом найбільш важливих ознак. Для оцінки на стійкість до шкідників і хвороб використовують провокаційний фон на ранніх етапах селекції, збільшуючи чисельність повторень.