Головний недолік усіх сортів сочевиці - зміни забарвлення зерна в процесі збеігання і при варінні від типового для даного сорту до буро-коричневого.
На Петрівській селекційній дослідній станції вперше в історії культври М.М. Майоровою був створений сорт тарілочної форми сочевиці ПСЕ-2 з зерном, яке не буріє. З тогоь часу генеральним напрямком в селекції сочевиці стало створення таких сортів.
Біологічні показники моделі: нейтральний фотоперіодизм, сума активних температур 1400 – 15000С, тривалість вегетаційного періоду 90 – 96 днів, підвищена інтенсивність фотосинтезу при помірних температурах і освітленості, активний симбіотичний потенціал 20 – 30 тис. од., оптимальна рН грунту 5,5 – 7, стійкість до вилягання, захворюванням і посухі.
Морфологічні показники6 стійке забарвлення зерна, детермінантний тип куща, прямий слабо гілчастий кущ висота рослин 40 – 45 см, висота прикріплення нижнього боба біля 15 см, число бобів на рослині 30, середня озерненість боба 1,2 насінини, маса 1000 зерен 65 г, індекс урожаю 35 – 40%, густота рослин до моменту збирання варожаю 1,5 млн/га, урожай зерна 3,5 т/га.
Біохімічні показники: вміст білка в зерні не менше 27%, збір білка з гектара 950 кг, незамінних амінокислот в білку не менше 40%.
Технологічні показники: крупність зерна 5,25 мм (не менше 90%), вирівняність (5,5 – 6 мм) більше 80%, відсутність побуріння зерна при варінні, час розварювання не більше 55 хвилин.
На основі аналізу сортів і форм тарілочної чсочевиці і показників моделі сортів з насінням, яке небуріє, визначені наступні перспективні напрямки селекції сортів тарілочної сочевиці з насінням, яке не буріє: 1) з детермінантним типом росту, 2) рослини, які формують великий і активний симбіотичний апарат, 3) що мають підвищену інтенсивність фотосинтезу, 4) комплексну стійкість до хвороб, 5) високу і стабільну врожайність, 6) оптимальне співвідношення ознак структури врожаю, 7) високі технологічні і біохімічні якості зерна.