Гібридизація. Внутрішньовидова гібридизація – головний метод створення вихідного матеріалу для селекції сочевиці. В залежності від поставленого завдання застосовують парні і складні схрещування. Більшість сортів сочевиці створені з вихідного матеріалу від міжсортовиих схрещувань, наприклад Пензенська 14 і Петровська ювілейна. При застосувані схрещувань між географічно віддаленими формами ( з Чілі, Чехії, Іспанії, Італії, Тунісу і іншиї коаїн), у нащадків таких гібридів спостерігалися складні розщеплення. Більшість таких схрещувань у практичному відношенні виявилися малоперспективними: гібриди виявилися маловрожайними, мали розпластаний кущ, щупле насіння, з’являлися карликові рослини і альбіноси. Однак таких схрещувань проведено недостатньо. Цілком вірогідно, що кращі комбінації ще не були достатньо опрацьовані.
Гібридизацію між крупнозеними і дрібнозерними видами раніше не проводили. На Петрівській селекційно-дослідній станції вперше були знайдені спонтанні гібриди від схрещування двох підвиді сочевиці – крупнонасіневої і дрібнонасіневої. В результаті добору одержали цінний вихідний матеріал для селекції – абсолютно нові різновидності буріючої і небуріючої тарілочної сочевиці. Ці форми свідчать про те, що віддалена гібридизація сочевиці між різними підвидами і видами – один з методів створення абсолютно нових форм з широкою екологічною пластичністю і з комплексом практично цінних ознак, які неможливо одержати при внутрішньовидовій гібридизації.
Індукований мутагенез і поліплоїдію селекційні установи щойно почали застосовувати, і сортів, створених таким методом, поки що немає.
Методи добору. Більшість сортів сочевиці створені індивідуальним одноразоавим добором з природніх популяцій і місцевих сортів. Це сорти Петровська 4/105, Нарядная 3 і ін.Сорт Степова 244 створений багаторазовим добором з зразка місцевї сочевиці. Гібридні сорти Пензенська 14 і Петровська ювілейна одержані багаторазовим індивідуальним добором з гібридних популяцій.