* прізвище та ініціали автора або редактора, укладача(чи колективу співавторів);
* повну назву твору;
* назва книжкової серії чи журналу;
* рік видання(бажано, якщо є, рік попереднього видання);
* місце видання(місто);
* ким видано(видавництво);
* номер видання(журналу);
* тираж;
* склад редакційної колегії;
* анотацію;
* зміст по розділам, главам, сторінкам;
* вступ та висновки.
Потім можна переглянути твір, або в загалом охопити поглядом характер книжки, манеру автора викладати матеріал, ідеологічну спрямованість.
Завдання: уважно ознайомитися з думкою автора, його аргументами.
Загальні принципи роботи студентів на семінарі та самостійно:
Вироблення власної позиції: важливий результат наукової роботи. Студент може не тільки бути добре обізнаним в поглядах науковців, але й виробляти самостійне бачення проблеми, обстоювати його на семінарі, аргументовано захищати власне бачення вирішення проблеми. Більш того, без такого перспективного завдання, яким є вироблення власних наукових позицій не можливо грунтовно займатися наукою.
Історіографія проблеми: знання позиції багатьох науковців та історію формування поглядів на розкриття теми. Студент може переважно засвоювати знання здобуте з монографічної літератури, але при ознайомленні з першоджерелами може роботи власні висновки, аналізувати, навіть аргументовано критикувати відомі наукові позиції.
Ознайомлення з рівнем наукового розуміння матеріалу: ось головна мета всієї наукової роботи студента. Від нього не вимагають переважно самостійних висновків чи праць, він повинен освоїти вироблений в науці рівень знань, зрозуміти його, вміти адекватно відтворити.
Критерії наукового аналізу матеріалу: точність передачі ідеї чи вчення, обізнаність в поглядах інших науковців, критичність та самокритичність, вдумливість (здатність зануритися в ідею твору), творчість в виробленні нового знання, самостійність, мужність в відстоюванні поглядів.
Використання літератури і джерел під час семінару: студенти можуть вільно користуватися літературою (джерелами, монографіями, статтями, публікаціями) на семінарі, цитувати, проводити посилання, якщо вони самостійно опрацювали цей матеріал вдома і зробили певні висновки. Відповідь в такому випадку оцінюється краще.
Форма і зміст дискусій під час семінару: за формою дискусії можуть бути різними: «викладач−студенти», «студент−студент», «група студентів−група студентів». Повинні виконуватися правила проведення дискусій, які полягають в дотриманні регламенту, чіткому висловленні своїх поглядів, повазі до думки інших, використанні дійсних аргументів, зв`язок з життям, обережність в особистій сфері. На дискусії можуть бути винесені як теми суто наукові, так і суспільно варті, злободенні. Найбільш цінується відповідь, що була аргументована, чітко захищена, яка несе реальне відображення і вирішення проблеми.
Вислуховування позицій інших: важлива риса студента (чи молодого дослідника). Вона дозволяє уважно і спокійно ставитися до думки іншого, навіть якщо вона здається наперед хибною. Культура діалогу формує повагу не лише до думки колеги, але й до нього самого, вчить виправляти помилки не переводячи розмову в особисту сферу, долає ворожість і віддаленість людей.
Опитування студентів: здійснюється як правило двома шляхами − за власним бажанням чи за викликом викладача. В обох випадках студент повинен добре володіти матеріалом, бути знайомим з літературними джерелами і працями, знати зміст лекції.
Матеріал предмета слід пов`язувати з дисциплінами: загальна історія, психологія, психологія підприємництва, соціологія, культурологія, політологія, логіка, література, історія економічних вчень, філософські спецкурси.