Реферат Курсовая Конспект
Питання 9. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика Присвячуючи Окрему Увагу Проблемі Витоків Укр. Татральн. Мист-Ва Епохи Бароко...
|
Присвячуючи окрему увагу проблемі витоків укр. татральн. мист-ва епохи Бароко, відомий вітч. учений М.Сулима зазначив у своїй праці "Укр. драматургія ХУІІ-ХУІІІ ст." (2005) наступне: "Історики укр. культури, говорячи про зародження укр. драматургії та театру, називають кілька дат. Найчастіше вчені згадують Івана Вишенського - "Писаніє до всіх обще, в Лядській землі живущих..." (1596) та його ж послан. до "благоговійн. стариці Домникії..." (1606), де звучить осуд новомодних вистав, що є безперечним свідченням їх побутування в Укр-і на межі ХУІ-ХУІІ ст... Є спроби пов"язати початок укр. театру з відкриттям братськ. шкіл та академій. У цьому випадку називається 1576 і 1585рр. - тоді було засновано Острозьку академію й школу Льв.братства. У хроніці м.Львова можна знайти оповідь про драматичні вистави, які давали школярі "на честь і принятіє архієпископа Ів.Соліковського" у червні 1583 р... Часто історики театру посилаються на театралізовану зустріч митрополита Рутського в Луцьку в 1614 р. Польс. досл-ця А.Кавецька-Гричова датує знайдену нею "Трагедію руську" 1609-1619 рр., і цю дату, очев., також варто враховувати при визначенні часу зародження укр. драм-гії і театру. М.С.Возняк і Д.В.Антонович 1919 р. пропонували відзначити трьохсотліт. ювілей укр. комедії та укр. театру, ведучи відлік від ярмарк-ої вистави за п"єсою Якуба Гаватовича ...1619 р. Дата видання "Просфоніми" (1591) привабливо збігається з написом на ставищанському вертепному коробі, де зазначено: "Року Христ-го 1591 збудов-ий", а це означає, що в 1991 р. ми мали б святкувати 400-ліття укр. театру... Озираючись на шлях, який пройшла європ-ка реліг. драма, і пам"ятаючи про той вигляд, якого вона набула в ХУІІ-ХУІІІ ст., мусимо констатувати, що єзуїти прикладом власних шкільних вистав заохотили діячів укр. освіти до запровадження шкільних вистав у наших бурсах, колегіумах та Києво-Могил. акад-ії".
Досліджуючи репертуар укр. шкільного театру ХУІІ - ХУІІІ ст., М.Сулима висвітлив творчий доробок 17 укр-ких драматургів: П.Беринди, І.Волковича, Л.Горки, М.Довгалевського, М.Козачинського, Г.Кониського, С.Ляскоронського, Д.Туптала й ін., - переважно вихованців і викладачів Києво-Мог. академії, а також вдався до класифікації та аналізу змісту їх творч. спадщини. На думку М.Сулими, усі 58 відомих нині укр. драм ХУІІ - ХУІІІ ст. можна умовно поділити на сім груп: 1. досценічні, 2. декламації і діалоги, 3. різдвяні, 4. великодні, 5. житійні чи агіографічні, 6. повчальні й 7. історичні. Зауважуючи, що саме "великодня драма була найпопуляр. сюжетом літургійних драм, містерій, драматич. декламацій та діалогів і власне шкільних вистав і в середньовіч. європ-ій літ-рі, і в драматургії польс. єзуїтів, і в укр. шкільній драмі, ХУІІ-ХУІІІ ст.", М.Сулима приділив знач. увагу аналізу особливостей укр. драматургії ХУІІ-ХУІІІ ст., як-от сюжетів, нових функції традиц. персонажів й ін. Пов"язуючи початок цієї драматургії із низкою декламацій ("На Різдво Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа вірші..." П.Беринди, "Вірші з трагедії "Христос Пасхон"..." А.Скульського й ін.) і діалогів, він зазначив: "Огляд репертуару укр. шкільного театру дозволяє умовно назвати ХУІІ-ХУІІІ ст. в історії укр. драм-ії добою інсценізації. У цей час на сцену найчастіше переносилися старо- й новозаповітні сюжети, агіографічні легенди, у драматиз-ій формі викладалися традиційні христ. повчання та настанови, піддавалися обробці відомі епізоди з вітчиз. та світов. історії". Аналізуючи специфіку будови укр. драми Бароко, М.Сулима наголосив: "...в укр. драм-гії ХУІІ-ХУІІІ ст. сценічний час, ширше - сценічн. часопростір (сценічний хронотоп), вміщав відображ-ня різнопланового часу: міфічного (на осн. античної, старозавітної і новозавітн. міфології), реліг.-містичного (містеріального), культурно-історичного, соціального ... Іісус Христос, як Син Божий і Син Людський, є центром, навколо якого формується сценічн. часопростір давньої шкільної драми. У цьому ж часопросторі народжується гол. складова часу космічного, часу вічного - відроджена, врятована від первородного гріха, тобто вивільнена від смерті (від пекла) людина".
Разом із тим, учені приділили особливу увагу розвитку укр. шкільн. історич. драми кін. ХУІІ - поч. ХУІІІ ст. і, в першу чергу, таким її безумовно визначним здобуткам, як присвячені осмисленню укр. історії Х і ХУІІ ст. п"єси "Володимир..." (1705) Ф.Прокоповича й "Милість Божа..." невідом. автора (ймовірно, І.Неруновича). М.Сулима із цього приводу зазначив: "Найвищ. досягненням шкільн. драматургії укр. медієвісти справедливо визнали драми на істор. теми, і найперше - "трагедокомедію""Владимир..." Феоф. Прокоповича... Сюжет драми ділиться на 3 част. - підготовка до хрещення Русі, прийняття нової віри і перші наслідки християнізації. У списку дійов. осіб - жерці Жеривол, Курояд, Пияр, тінь Ярополка, демони - Біс миру, Біс хули, Біс тіла. Усі вони стають на захист поганства. Ревними прихильниками христ. віри виступають такоє кн. Володимир, його сини Борис і Гліб, Вісник, Філософ, воєначальники Мечислав і Храбрий. Монологи Спокуси і Андрія-апостола з ангелами, очевид., звучали як хорові партії. Твір написано в осн. 13-складовим силабіч. віршем, тогочасною укр. літер-ою мовою, із додатком церковнослов"янізмів ... "Милость Божія...",яка тепер визнана вершиною давньої укр. драми. Твір датовано 1728р. Його повна назва така: "Милость Божія, Украину от неудобносимых обид лядских чрез Богдана Зиновія Хмельницкаго, преславнаго войск запорозких Гетмана, свободившая и дарованными ему над ляхами побідами возвеличившая, на незабвенную толиких его щедрот память..." Навіть із назви зрозуміло, що тема твору - національно-визвольна війна укр. народу проти польсько-шляхетського панування. Кожна з 5 дій розбита на з"яви, твір завершує Епілог. У драмі діють Б.Хмельн-кий, Козаки, Вісник, Україна, четверо Дітей Укр-ких, Писар, Смотрініє Божіє. У формі повідомлень, які виголошують посланці, та просторих монологів автор передав перебіг воєнних дій, перемогу військ Б.Хмель-ого, а також хвалу на честь Бога, Церкви, України та Б.Хмель-ого. Тексти драми (окрім Епілога) написано силабічним віршем тогочасною літературною мовою".
Питання до Теми 8:
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 9.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов