Присвячуючи окрему увагу проблемі витоків укр. татральн. мист-ва епохи Бароко, відомий вітч. учений М.Сулима зазначив у своїй праці "Укр. драматургія ХУІІ-ХУІІІ ст." (2005) наступне: "Історики укр. культури, говорячи про зародження укр. драматургії та театру, називають кілька дат. Найчастіше вчені згадують Івана Вишенського - "Писаніє до всіх обще, в Лядській землі живущих..." (1596) та його ж послан. до "благоговійн. стариці Домникії..." (1606), де звучить осуд новомодних вистав, що є безперечним свідченням їх побутування в Укр-і на межі ХУІ-ХУІІ ст... Є спроби пов"язати початок укр. театру з відкриттям братськ. шкіл та академій. У цьому випадку називається 1576 і 1585рр. - тоді було засновано Острозьку академію й школу Льв.братства. У хроніці м.Львова можна знайти оповідь про драматичні вистави, які давали школярі "на честь і принятіє архієпископа Ів.Соліковського" у червні 1583 р... Часто історики театру посилаються на театралізовану зустріч митрополита Рутського в Луцьку в 1614 р. Польс. досл-ця А.Кавецька-Гричова датує знайдену нею "Трагедію руську" 1609-1619 рр., і цю дату, очев., також варто враховувати при визначенні часу зародження укр. драм-гії і театру. М.С.Возняк і Д.В.Антонович 1919 р. пропонували відзначити трьохсотліт. ювілей укр. комедії та укр. театру, ведучи відлік від ярмарк-ої вистави за п"єсою Якуба Гаватовича ...1619 р. Дата видання "Просфоніми" (1591) привабливо збігається з написом на ставищанському вертепному коробі, де зазначено: "Року Христ-го 1591 збудов-ий", а це означає, що в 1991 р. ми мали б святкувати 400-ліття укр. театру... Озираючись на шлях, який пройшла європ-ка реліг. драма, і пам"ятаючи про той вигляд, якого вона набула в ХУІІ-ХУІІІ ст., мусимо констатувати, що єзуїти прикладом власних шкільних вистав заохотили діячів укр. освіти до запровадження шкільних вистав у наших бурсах, колегіумах та Києво-Могил. акад-ії".
Досліджуючи репертуар укр. шкільного театру ХУІІ - ХУІІІ ст., М.Сулима висвітлив творчий доробок 17 укр-ких драматургів: П.Беринди, І.Волковича, Л.Горки, М.Довгалевського, М.Козачинського, Г.Кониського, С.Ляскоронського, Д.Туптала й ін., - переважно вихованців і викладачів Києво-Мог. академії, а також вдався до класифікації та аналізу змісту їх творч. спадщини. На думку М.Сулими, усі 58 відомих нині укр. драм ХУІІ - ХУІІІ ст. можна умовно поділити на сім груп: 1. досценічні, 2. декламації і діалоги, 3. різдвяні, 4. великодні, 5. житійні чи агіографічні, 6. повчальні й 7. історичні. Зауважуючи, що саме "великодня драма була найпопуляр. сюжетом літургійних драм, містерій, драматич. декламацій та діалогів і власне шкільних вистав і в середньовіч. європ-ій літ-рі, і в драматургії польс. єзуїтів, і в укр. шкільній драмі, ХУІІ-ХУІІІ ст.", М.Сулима приділив знач. увагу аналізу особливостей укр. драматургії ХУІІ-ХУІІІ ст., як-от сюжетів, нових функції традиц. персонажів й ін. Пов"язуючи початок цієї драматургії із низкою декламацій ("На Різдво Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа вірші..." П.Беринди, "Вірші з трагедії "Христос Пасхон"..." А.Скульського й ін.) і діалогів, він зазначив: "Огляд репертуару укр. шкільного театру дозволяє умовно назвати ХУІІ-ХУІІІ ст. в історії укр. драм-ії добою інсценізації. У цей час на сцену найчастіше переносилися старо- й новозаповітні сюжети, агіографічні легенди, у драматиз-ій формі викладалися традиційні христ. повчання та настанови, піддавалися обробці відомі епізоди з вітчиз. та світов. історії". Аналізуючи специфіку будови укр. драми Бароко, М.Сулима наголосив: "...в укр. драм-гії ХУІІ-ХУІІІ ст. сценічний час, ширше - сценічн. часопростір (сценічний хронотоп), вміщав відображ-ня різнопланового часу: міфічного (на осн. античної, старозавітної і новозавітн. міфології), реліг.-містичного (містеріального), культурно-історичного, соціального ... Іісус Христос, як Син Божий і Син Людський, є центром, навколо якого формується сценічн. часопростір давньої шкільної драми. У цьому ж часопросторі народжується гол. складова часу космічного, часу вічного - відроджена, врятована від первородного гріха, тобто вивільнена від смерті (від пекла) людина".
Разом із тим, учені приділили особливу увагу розвитку укр. шкільн. історич. драми кін. ХУІІ - поч. ХУІІІ ст. і, в першу чергу, таким її безумовно визначним здобуткам, як присвячені осмисленню укр. історії Х і ХУІІ ст. п"єси "Володимир..." (1705) Ф.Прокоповича й "Милість Божа..." невідом. автора (ймовірно, І.Неруновича). М.Сулима із цього приводу зазначив: "Найвищ. досягненням шкільн. драматургії укр. медієвісти справедливо визнали драми на істор. теми, і найперше - "трагедокомедію""Владимир..." Феоф. Прокоповича... Сюжет драми ділиться на 3 част. - підготовка до хрещення Русі, прийняття нової віри і перші наслідки християнізації. У списку дійов. осіб - жерці Жеривол, Курояд, Пияр, тінь Ярополка, демони - Біс миру, Біс хули, Біс тіла. Усі вони стають на захист поганства. Ревними прихильниками христ. віри виступають такоє кн. Володимир, його сини Борис і Гліб, Вісник, Філософ, воєначальники Мечислав і Храбрий. Монологи Спокуси і Андрія-апостола з ангелами, очевид., звучали як хорові партії. Твір написано в осн. 13-складовим силабіч. віршем, тогочасною укр. літер-ою мовою, із додатком церковнослов"янізмів ... "Милость Божія...",яка тепер визнана вершиною давньої укр. драми. Твір датовано 1728р. Його повна назва така: "Милость Божія, Украину от неудобносимых обид лядских чрез Богдана Зиновія Хмельницкаго, преславнаго войск запорозких Гетмана, свободившая и дарованными ему над ляхами побідами возвеличившая, на незабвенную толиких его щедрот память..." Навіть із назви зрозуміло, що тема твору - національно-визвольна війна укр. народу проти польсько-шляхетського панування. Кожна з 5 дій розбита на з"яви, твір завершує Епілог. У драмі діють Б.Хмельн-кий, Козаки, Вісник, Україна, четверо Дітей Укр-ких, Писар, Смотрініє Божіє. У формі повідомлень, які виголошують посланці, та просторих монологів автор передав перебіг воєнних дій, перемогу військ Б.Хмель-ого, а також хвалу на честь Бога, Церкви, України та Б.Хмель-ого. Тексти драми (окрім Епілога) написано силабічним віршем тогочасною літературною мовою".
Питання до Теми 8: