Реферат Курсовая Конспект
Питання 4. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика Специфіка Розвитку Вітчиз. Архітектури Пер. Пол. Xix Ст. На Східноукр. Землях...
|
Специфіка розвитку вітчиз. архітектури пер. пол. XIX ст. на східноукр. землях, в осн-ому представленої розробленими петербурзькою школою зодчества державними типовими проектами комплексів споруд адмін., культового й інш. призначення, полягала в пріоритетному розгортанні широкомасштабного містобудівництва на засадах утвердження позначеного впливом традицій укр. бароко XVII - XVIII ст. класицистичного стилю. Провідну роль у підготовці професійних кадрів вітчиз. будівельної справи відіграли стаціонарне навчання в архітектурних класах Петербурзької Академії мистецтв під керівництвом рос. і офіційно запрошених до Росії зарубіж. спеціалістів та стажування академістів у авторитетних закладах худож. освіти Італії і Франції. Вагомим чинником зростання фахової майстерності вітчиз. архітекторів було їх знайомство з першими російськомов. перекладами низки капітальних, узагальнюючих досвід європейс. зодчества від античності, наук. досліджень, зокр. “Чотирьох книг про архітектуру” (ХУІ ст.) італ. митця, будівничого епохи пізнього Відродження Андреа ді П’єтро (Палладіо). З його прізвищем зазвичай пов’язують зародження відомого під назвою палладіанства, вельми популярного і впливового, передусім в західноєвроп. класицистичній архітектурі XVII - XVIII ст., і, зокрема, в рос. класицистичній архітектурі кін. XVIII - пер. пол. XIX ст., витонченого стильового напряму. В контексті палладіанства, нерозривно пов’язаного зі здобутками античної та ренесанс. архітектур, сформовано взірцеві для згаданих архітект. національних шкіл, зокрема укр., типи міських і позаміських будівель: палацу як елемента міського ансамблю; об’єднуючої житлові й господар. споруди заміської вілли-ротонди та церкви.
Сучасні науковці виокремлюють три основні етапи розвитку російс. і укр. класицизму, причому перший умовно поділяють на: 1. ранній (1760 - 1780 рр.), 2. строгий (1780 - 1800 рр.) та 3. високий (1800 - 1840 рр.), - а другий - на: 1. ранній (1760 - 1780 рр.), 2. зрілий (1790 - 1830 рр.) і 3. пізній (1840 - 1850 рр.). Якщо ранній етап рос. класицизму примітний значною залежністю від архіт. традицій бароко і становленням централізованого міського планування з переходом від давньоруської ландшафтної системи забудови до європейської лінійно-вісєвої, прямокутної системи вулиць, то пов’язаний з перемогами рос. абсолютистської монархії у низці війн строгий класицизм уже характеризувався послідовним використанням позбавлених надмірної декоративності форм європ. модифікацій стилю передусім при формуванні адмін. міських центрів обов’язковими будівлями: присутственних місць, дворянського зібрання, пошти, театру, гімназій. Високий класицизм характеризувався синтезом монументальних мистецтв в рамках загальнодержавн. системи регламентації всіх видів будівництва. Видатні представники строгого класицизму: 1. шотланд. Чарльз Камерон (1730-ті - 1812 рр.) - автор проекту палладіанського, згідно з його “кубічною” центричною композицією, палацу укр. гетьмана К. Розумовського в м. Батурині (1799 - 1803 рр.); 2. італієць Джакомо Кваренгі (1744 -1817 рр.) - автор тріумфальної брами (1786 - 1787 рр.) і Собору Спасо-Преображенського монастиря (1791 - 1806 рр.) у м. Новгород-Сіверському та споруд провінційних поміщицьких садиб. Вихованець Д. Кваренгі, київський губернський архітектор поч. XIX ст. Андрій Меленський (1766 - 1833) - автор програми розбудови передусім історичних Подільського та Печерського районів Києва (перший Контрактовій дім, будинки київс. генерал-губернатора і Присутственних місць, перший київ. двоповерховий дерев’яний театр - 1806 р., церкви Миколи Доброго, Воскресенська і т.д.).
Специфіка розвитку вітчиз. архітектури пер. пол. XIX ст. на західноукр. землях - у цілеспрямованому переході, в першу чергу і головним чином, офіційних розробників державних проектів містобудівничої діяльності, від традиційних ідейно-художніх принципів європейського барокко до канонів класичного стилю. Його утвердження в тогочасному вітчиз. культурно-мистецькому житті зазвичай умовно поділяється на етапи зрілого (1790 - 1830 рр.) і пізнього (1840 - 1850 рр.) класицизму, які в містобудівному та архітект-му процесі на західноукр. землях, передусім у Східній Галичині, представлені широкомасштабною державною забудовою громадського і адміністративного призначення в річищі національних французької, італійської, німецької та австрійської модифікацій архітектури ампір. Показовим прикладом реалізації австрійським урядом програми з розвитку житлового будівництва та подолання середньовічної планувальної замкненості імперських, в тому числі і українських, міст є Львів, численні пам’ятки якого дають вичерпне уявлення щодо ідейно-естетичних настанов представників так званого німецько-австрійського або віденського напряму трансформації засад і художньої практики класицизму до української архітектури першої половини XIX ст. У Східній Галичині працював видатний італ. архітектор, директор Віденської академії мистецтв, виразник художніх принципів стилю ампір П’єтро Нобілє (1774–1854 рр.) - звів у співпраці з Ю. Бемом споруду львівського Оссолінеуму - тепер Наукова бібліотека НАН України ім. В. Стефаника. У переліку визначних західноукр. архітект. пам’яток пер. пол. XIX ст., що засвідчують провідну роль ідейно-естетич. настанов згаданого віденського напрямку в засвоєнні вітчизняними місцями канонів стилю ампір, відзначимо: будівлю Земського кредитного товариства у Львові (1809 - 1822 рр.), Львівську міську ратушу (1827 - 1835 рр., архітектори Ф. Трешер, Ю. Меркель, А. Вондрашек під керівництвом Ю. Глоговського), Палац львівського губернатора - тепер львівський державний природничий музей НАН України (1830 р., архітектор В. Равський) та Львівський міський театр - тепер Львівський академічний драматичний театр ім. М.Заньковецької (1837 - 1842 рр., архітектори Л. Піхль, Й. Зальцман).
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 4.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов