Реферат Курсовая Конспект
Питання 7. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика Розвитку Вітч. Образотворч. Мистецтва Др. Пол. Xix Ст. У Російській Імперії Б...
|
Розвитку вітч. образотворч. мистецтва др. пол. XIX ст. у Російській імперії була характерна властива російс. живопису і відображаюча його чітку реалістичну орієнтацію загальножанрова сюжетно-композиційна демократичність, нерозривна пов’язаність із сусп. життям. Провідну роль у підготовці спеціалістів, передусім викладачів середніх і вищих навчальних закладів, відіграли Петербурз. Академія мистецтв та Москов. училище живопису, скульптури і зодчества. Вищу мистецьку освіту надавали створені за ініціативи заснованого у 1865 р. Російського тов-ва художників школи малювання, викладачами першої з яких на східноукраїнських землях - рисувальної школи Одеського товариства заохочування красних мистецтв (Одеса, 1865 р.) були видатні вітчиз. майстри Г. Ладиженський, К. Костанді, Є. Буковецький. Функціонували громадські й приватні школи малювання (Київська рисувальна школа М. Мурашка (1875 р.) й ін.), з якими пов’язані перші творчі кроки видатних вітчиз. і рос. художників Г. Дядченка, І. Їжакевича, Ф. Красицького, М. Врубеля, І. Левітана та ін. Вирішальну роль у формуванні принципів побутового, пейзажного, портретного, історичного та інших жанрів нового вітчиз. живопису відіграло заснування в 1870 р. вихованцями Петербурз. Академії мистецтв, зокрема за підтримки укр. митців І. Рєпіна, А. Куїнджі, М. Пимоненка і П. Левченка, загальноросійс. демократичного об’єднання “Товариство пересувних художніх виставок” на чолі з І. Крамським та В. Стасовим. Учасники товариства відмовились від наслідування класицизуючих засад академічної естетики на користь принципів критично-реалістичного відображення суспільної проблематики.
Провідне місце в історії тогочасн. вітчиз. живопису посів побутовий жанр, представлений, гол. чином, розробкою фольклорно-етнографічної тематики з домінуванням романтизованого реалістичного відтворення буднів та свят укр. селянства на полотнах: “Гопак”, “Суперниці” М. Пимоненка; “Чумак”, “Колядки на Україні” і “Жінка з полотном” К. Трутовського; “Вечорниці” І. Рєпіна; “В люди”, “Гуси” та “Рання весна” К. Костанді. Чарівну неповторність сільських краєвидів у різні пори року та соковите розмаїття укр. флори і фауни розкривають такі, продовжуючі найкращі традиції мистецтва Д. Безперчого і В. Штернберга, твори пейзажного жанру, як-от: “Козача левада”, “Ярмарок у Полтаві” С. Васильківського; “Село взимку”, “Пейзаж з річкою” і “Водяній млин” П. Левченка; “Чумацький шлях”, “Вечір на Україні” й “Місячна ніч на Дніпрі” А. Куїнджі, - та ліро-епічні полотна Г. Ладиженського, К. Крижицького, Г. Дядченка й ін. Яскравим свідченням ідейної наснаженості творчості представників головно портрет., батального та історич. жанрів легендарними образами укр. минувщини виступають ілюстрації упорядників альбому “З української старовини” (СПб., 1900 р.) С.Васильківського і М. Самокиша, перший з яких виконав аквареллю низку типів козацтва, зокр. портрети гетьманів Б. Хмельницького і П. Сагайдачного, а другий - графічні замальовки їх визначних перемог. Взірцем вітчиз. історич. жанру др. пол. XIX ст. є композиція “Запорожці пишуть листа турецькому султану” І. Рєпіна. З укр. землею нерозривно пов’язана творчість багатьох зарубіж. митців і, зокр., російських художників, як-от виконавців розпису інтер’єру Собору св. Володимира в Києві В. і М. Васнєцових, М. Нестерова, М. Врубеля й ін.
Вітчиз. образотворче мистецтво др. пол. XIX ст. на західноукр. землях розвивалось у річищі еволюції польс. й австр. національних шкіл живопису, узагальнюючи за їх активного посередництва визначальний тоді для перспектив європ. культуротворення в цілому та франц. зокрема досвід плідного творчого протистояння в рамках останнього сталих традицій академізму та новаторських пошуків романтичного, реалістичного та імпресіоністичного напрямів. Гол. осередками становлення кадрів вітчиз. живопису залишались, Віденська та Мюнхенська акад. мистецтв, до яких долучилася й академія мистецтв у м. Кракові. Важливу роль у розвитку в Сх. Галичині вітчиз. образотворчого мистецтва відіграло перше професійне об’єднання західноукр. творчої інтелігенції - львівс. “Товариство для розвою руської штуки” (1898 р.). Творчості найвизначніших західноукр. майстрів др. пол. XIX ст., головно, вихідців зі Сх. Галичини і Буковини, ідейних попередників та організаторів згаданого тов-ва, як-от: К.Устияновича, Т. Копистинського, І. Труша й ін. - було притаманне демократичне за світоглядною спрямованістю, реалізоване переважно в рамках портрет., побутов. і пейзажн. жанрів освоєння вітчиз. худож. тематики на межі сполучення досягнень укр. і європ. образотвор. мист-ва. Вихованець Віденс. акад. мис-тв, Корнило Устиянович (1839 - 1903 рр.) - фреск. розпис західноукр. церков (поєднуючі академічн. техніку та романтичне світовідчуття композиції - “Христос перед Пілатом” і “Мойсей” у Преображенському храмі Львова й ін.), побутові полотна (“Бойківська пара”, “Гуцул” й ін.) й ін. Теофіл Копистинський (1844 - 1916 рр.) - низка портретів єпископів греко-катол. церкви, побутові замальовки буднів і свят укр. селянства (“Гуцулка”, “Гуцул з Липовиці”), що хар-ються сполучення академічної манери виконання з ідейно-естетич. настановами сентименталістського та романтичного напрямів. Впродовж др. пол. XIX ст. зусиллями в першу чергу згаданих вище представників вітчиз. образотворч. мист-ва йшло становлення укр. національної школи живопису в загальноєвропейському художньому контексті.
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 7.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов