Як зазначили автори праці "Філософія Відродження на Україні" (1990), протягом др. пол. ХУ ст. на укр. землях у складі ВКЛитов. і Польщі "почався процес зародження й формування нової гуманістично настроєної інтелігенції" - "гуманістичний рух": "Розвиткові й розгортанню гуманістич-го руху на Україні, як і в більшості країн на північ від Альп, відчутно сприяла наук. й педагогіч. діяль-ть мандрівних учених, студентів, майстрів, бакалаврів і докторів, які свого часу навчалися в універс-тах Зах.Європи, передусім Італії - батьківщини європ. ренесансного гуманізму. Здобування ж освіти за кордоном, зокр. в Італії, Німечч., Франції, Голланд, Австрії та Чехословаччині, практикувалось укр-кою та білоруською молоддю ще від ХІУ ст. Під час своїх освітніх мандрівок гуманісти укр. походж-ня не тільки засвоювали там передові ренесан. ідеї, а й самі брали безпосер. участь у їх творенні, стаючи таким чином інтегральною частиною загальноєвропейської "республіки вчених". На думку автора праці "Давньоукраїнські студенти і професори" (1994) В.Микитася, протягом ХІУ - ХУІІІ ст. за кордоном навчалося близько 5 тис. осіб зі східнослов"янських, голов. чином - укр. та білорус. земель: "У далекі мандри за наукою ходила спочатку західноукр. молодь, а потім і з Наддніпрянс. України. Починаючи з ХУ ст. у списках Болонського, Падуанського, Празьк., Краківськ. університетів зустрічаються імена студентів і магістрів з прикладкою "Rossicus", "Rhutenus", "Roxolanus", "Le Russia", а з ХУІ ст. і у вищих школах Німеч., Швейцарії та Франції - Віттенберга, Грейфсвальда, Ростока, Базеля, Парижа та ін. міст". Важливу роль у цьому процесі відіграв передус. Краківськ. унів., де навчались такі знані укр. гуманісти: Юрій Дрогобич (Котермак), Павло Русин (Кросненський), Станіслав Оріховський (Роксолан), Геор. Тичина-Рутенець, Григорій Чуй-Русин із Самбора, Себастіан Фабіан Кленович, Симон Пекалід й ін. Усього ж від заснування Краківс. (Ягелонського) універ-ту в 1364 р. і до сер.ХУІ ст. тут навчались близько 2 тис. укр. студентів. Серед вихованців Паризького унів. (Сорбони) уже в ХІУ - ХУІ ст. було чимало укр. студентів, бакалаврів, ліценціатів, докторів - "рутенців", як-от "доктори руенської нації" Бенедикт Сервінус та Іван Тишкевич (сер.ХУ ст.). Водночас, чимало укр-ців отримали освіту в італійських і німец. унів-ах, як-от ті ж П.Русин і С.Оріховський, спілкуючись там із чільними представниками італійс. гуманізму та німецьк. реформац. руху.
Визначними представниками ідеології ренесан. гуманізму на укр. землях протягом ХУ-сер.ХУІ ст. були: Гр.Сяноцький (Григорій із Сянока), Ю.Дрогобич, П.Кросненський, Лукаш із Нового Міста, С.Оріховський, - які зробили значний внесок у розвиток вітчиз. і заруб. науки та культури, зокр. філософс. і сусп.-політ. думки, астрономії і письменства. (Див. ксерокс - с.19 - 20.: осн. етапи та представники укр. ренесан. гуманізму сер.15 - 16 ст. - назви їх праць).Григорій із Сянока (1406-1477): архієпископ Львівський, укр-ко-польс. церк. і суспільно-політ. діяч, засновник першого вітчиз. гуманістичного літерат.-наук. гуртка (Львів), піддав критиці середньов. схоластичну богословс. думку зокрема і з позицій античн. філософії, як-от вимагав раціонального обгрунтув-ня реліг. догматів. Ю.Дрогобич (Котермак із Дрогобича) (бл. 1450-1494): магістр мистецтв, доктор філософії і медицини, ректор універ-ту медицини і вільних наук (Болонья), де викладав асторномію і матем-ку, згодом - викладач медицини і астрономії Краківс. універс., де його учнем був М.Копернік. Підтримав діяль-ть краківського вид-тва Ш.Фіоля, де видавав і свої праці. Ю.Дрогобич є автор першої відомої друкованої книги укр. автора - "Прогностична оцінка поточного 1483 р." (1483, Рим), - астролог. календар, де на основі аналізу взаєморозташування небесн. світил і оцінки небесн. явищ передбачено земні події. П.Кросненський (бл. 1470-1517): укр.-польс. поет-гуманіст, викладач антич. літ-ури у Краківс. і Віденськ. унів-ах, магістр вільних мист-тв, один із засновників ренесансної латиномовної поезії у Польщі. Три основні групи його латиномовних поетич. творів: духовні, панегіричні та морально-дидактичні. Лукаш із Нов.Міста (невід. - бл.1542): укр.-польс. педагог, філософ, доцент філософії та магістр вільних мистецтв, викладач Краківс. унів-у. Станіслав Оріховський (1513- 1566): укр.-польс. публіцист, історик, філософ, політолог, вихованець Краківс., Віденського, Віттенберзького, Падуанськ., Болонського унів-тів, про якого у пр. "Ренесансний гуманізм в Україні" (2000) В.Литвинов писав: "...він уважав себе укр-цем з польської держави ... був найвизначнішою постаттю в укр-ій і польській культурі доби Відродж. В Зах. Європі його називали "укр-им Демостеном" та "сучасним Цицероном". Його вчителями були визначні діячі того часу: відомий німец. гуманіст Меланхтон та реформатор М.Лютер...".
Як зазначив далі В.Литвинов, С.Оріховський став одним із осн. укр. теоретиків концепції походження держави із суспільної угоди: "Ідеалом правової держави для С.Оріхов-ого була ... польська політія (в якій він вбачав найбільш довершену форму політ. і держав. устрою), описана гол. ч. у творах "Політія" та "Діалог про екзекуцію польс. держави". Обидва трактати в цілому є аналізом і апологією держ. ладу Польщі. Разом з тим у них синтезовано його роздуми про устрій Польщі, його слабкості та шляхи їх усунення ... Досконала держава, писав він, є зібранням мешканців, пов"язаних спільним правом і спільною користю: кожне право має бути справедливим, корисним ... служити державі та її членам. Право, встановлене сенатом, ухвалене лицарським станом, оголошене королем від імені всієї держави, пристосоване до цього краю і народу, - ось ідеал права ... Воно мусить бути однаковим для всіх, перед ним мають усі бути рівними, воно мусить мати силу беззапереч. зобов"язуючу". Визначними представниками ідеології ренес. гуманізму на укр. землях протягом др. пол.ХУІ ст. були: Йосип Верещинський, С.Фабіан Кленович, Шимон Шимонович, С.Пекалід, Іван Домбровський, - правники, теоретики політ. думки і, гол. чин., поети. (див. ксерокс-с.19-20.: осн. етапи і представники укр. ренесан. гуманізму сер.15-16 ст. й назви їх праць).Й.Верещинський (1532-1598): київськ. римо-католицьк. єпископ, політич. мислитель, поет, який висунув ідею укр. козацької держави із столицею в Києві. С. Фабіан Кленович (бл.1545-1602): бургомістр м.Люблін, викладач античної літер-ри у Замойській академії, поет, який у поемі "Роксоланія" оспівує укр. землі шляхом надання поетич. харак-тик Києву, Львову, Луцьку й ін. Шимон Шимонович (1558-1629): філолог, латиномовний поет, один із засновників Замойської академії. Симон Пекалід (бл.1567-1600-і рр.): укр.-польс. поет, бакалавр мистецтв Краків. унів., придворний поет кн.Кост.Острозького, учасник його походів проти козацьк. повстань К.Косинського і С.Наливайка, прихильник ідеї укр. князівства - спадкової монархії. І.Домбровський (кін.ХУІ - поч.ХУІІ ст.): доктор філософії, історик, поет - автор епічної поеми "Дніпрові камени...", де подав нарис укр. історії від 5 ст. до поч. ХУІІ ст. (Див. ксерокс до цієї теми - с.18.: про розвиток освіти на укр. землях - типи шкіл і т.д.).