Реферат Курсовая Конспект
Питання 4. - раздел Культура, Українс. культура пізнього Середньовіччя 13 - сер.15 ст.: заг. характеристика Розвитку Літерат. Процесу На Укр. Землях Сер.ху - Сер.хуі Ст. Активно Сприяло...
|
Розвитку літерат. процесу на укр. землях сер.ХУ - сер.ХУІ ст. активно сприяло поширення друкарства і, гол. чин., діяль-сть у столиці Речі Посполитої- Кракові, першої відомої східнослов"янс. кириличної друкарні Швайпольта Фіоля, в якій у 1491 р. були опубліковані 4-и перші кириличні видання церковнослов"янс. мовою. Тексти видань цих богослужб. книг (Часослов, Октоїх, Тріодь пісна, Тріодь цвітна) пов"язані з тогочасн. укр. рукописами цих книг, зокр. містять відповідні мовні ознаки. Водночас, на укр. землях протягом сер.ХУ - сер. ХУІ ст. тривало поширення й інших пам"яток середньовічної візантійської богословської і богослужб. літ-ри, широковідомих і в КД, і в ГВД. Крім них значного поширення набули переклади книг Старого Заповіту, як-от великих та малих пророків (Даниїла, Єремії) й ін., які, як зазначають автори видання "Філософія Відродження на Україні" (1990) "були не просто переписані з традиційних церковнослов"янс. зразків, а заново перекладені з стародавньоєврейс. оригіналів". На думку вітчиз. дослідників, протягом 60-х - 70-х рр. ХУ ст. на укр.-білорус. землях Речі Посполитої і, в першу чергу, саме Києва, з"явився значний масив перекладної літ-ури - комплекс перекладів пам"яток середньовічної арабо-єврейської філософс. і природничо-наук. літ-ури наук.-енциклопед. хар-еру (див. їх назви у 1 абз. на стор. 19 ксерокса до цієї теми). Зауважуючи, що протягом 1440-х - 1460-х рр. Київ, що "поступово перетворювався на велик. господарс.-торговий центр", "знову стає центром духовн. життя всіх укр. земель", автори пр. "Філос. Відродж. на Україні" так пояснили появу цих перекладів: "...Київ активно підтримував торговел. стосунки як зі Сходом (через Кафу), так і з Заходом (через Польщу). Наводять свідчення й про те, що в 40-60-ті рр. ХУ ст помітно активіз. економ. і культ. життя київськ. євреїв. Принаймні, вже на поч. 60-х рр. у Києві існували дві юдаїст. культурні громади - раббанітська і караїмська. Маємо досить переконливі свідч-ня, що київ. раб. гром. очолював відом. на той час філолог Мойсей Київський (Вигнанець). Відомий інший член київ. рабб. громади - Захарія бен Аарон га-Коген, який у 1468 р. скопіював астрономічн. твір Аль-Фергані в перекладі Якова Анатолі. Саме з цим ученим ототожнюють особистого астролога київ. кн. Мих. Олельковича Схарію, який ... приїхав 1471 р. у Новгород і ніби "спокусив на жидівство кількох правосл. священників".
Осн. зміст перекладів пам"яток середньовіч. арабо-єврейськ. філософ. і природничо-наук. літ-ури наук.-енциклопедичного хар-еру - "київськ. перекладної літ-ури ХУ ст.": 1). "Арістотелеві врата (брама)" чи "Таємна таємних" - одна з перших наук. медичн. книг на укр. землях, що є "систематич. викладом практичн. настанов, які нібито Арістотель рекомендував Олександру Македонському щодо поведінки в сім"ї і поза нею, особистої гігієни, санітарії, а також у сфері держ. політики". В основі її праці: а). перськ. лікаря Х ст. Аль-Разі "Наука про будову тіл...", б). єврейс. учен. ХІІ ст. Мойсея Маймоніда: "Трактат про отрути", "Правила санітарії" й ін.; 2). "Логіка Авіасафа"("Київська логіка") - "є перш. част. "Логіки" з трактату арабсь. філос. кін.ХІ- поч.ХІІ ст. Аль-Газалі "Повчання філософів", була вступ. част. до інш. відом. праці Аль-Газалі "Спростування філософів". Ця книга - виклад формальн. логіки Арістотеля, зокр. низки розділів "Органону"; 3). "Логічні терміни" ("Логічний словник" чи "Словесниця Мойсея Єгиптянина") - праця М.Маймоніда з викладом формаль. логіки Арістотеля, причому на думку авторів праці "Філос. Відродж. на Україні" : "..."Логіка Авіасафа", як і трактат М.Маймоніда ("Логічний словник"), - це традиційна в середньовіччі так зв. "мала логіка" ..., або "діалектика", що розглядала саме вказані логічні питання і була вступним, підготовчим курсом до т.зв. "великої логіки"; 4). "Космографія" - у її осн. книга анг. вчен. ХІІІ ст. Йоана де Сакробоско (Джона Галіфакса) "Трактат про Сферу", де йдеться про світобудову з позицій "арістотелівс.-птолемеївськ. напряму в астрономії"; 5). "Шестокрил" - праця єврей. ученого ХІУ ст. Еммануеля-бар-Якоба: "шість місячних таблиць, які допомагають ... майже точно вирахувати заздалегідь місячні фази і затемнення". "Київс. переклад. літ-ра ХУ ст." "і за змістом, і за формальн. ознаками типологічно ближча до Ренесансу, ніж до середньовіччя " - це "за формою і по суті наук. трактати, позбавлені будь-яких ознак церковн. традиції ... Поява цієї літ-ри дає деякі підстави говорити про початки секуляризації науки, коли наука починає поступово набувати самостійного статусу".
Крім згаданих друк. та рукоп. пам"яток христ. і світськ. наук. перекладної літ-ри на укр. землях у цей час поширювались інші тексти, зокр., як вказав у пр. "Укр. літ-ра ХІУ-ХУІ ст." В.Микитась: "Тоді ж з"являються й нові переклади світських повістей про А.Македонського(Александрія), Троянську війну ("Історія Троян. війни італ. поета Г.де Колумна), повість про Індійс. царство ("Сказання про Інд. царство"), про угор. короля Аттілу ("Історія о Аттілі, королі угорськім"). Нові переклади світськ. творів виконані в манері середньовіч. рицарськ. романів з культом лицарськ. честі, культом дами, сентиментальн. галантністю, з нагромадженням незвичайн., часто казкових пригод". Традиції укр. літописання КД та ГВД продовжили "західнорус. або білорус. літописи (літописи ВКЛ)" - 25 рукописних збірок західноруськ. літописів у 3 осн. редакціях, найдавніша з яких - 1440 р. На окр. увагу заслуговують поет. та прозові латиномовні пам'ятки оригінал. укр. літ-ри, зокр. наук.-публіцист. проза С.Оріховського і поет. твори П.Кросненського. Як писала в ст. "Поет-гуманіст Павло Русин з Кросна" (збір. праць "Європ. Відрод-ня та укр. літ-ра ХІУ-ХУІІІ ст." (1993)) О.Савчук: "Потужний латиномовний пласт характ-ий і для укр. куль-ри ХУІ-ХУІІІ ст... Генеза новолатинської укр. літ-ри пов"язана з західними, передус. польсь. культ. впливами, а також з притаманним творцям цієї літ-ри прагненням включитися в загальноєвроп. культ. контекст. По-латині писали у ХУІ ст. українці - уніатські й протестантські письм-ки ... Спільн. набутком польс. та укр. культур ХУІ ст. є поетич. спадщина відомого латиномовн. поета доби Ренесансу Павла Русина з Кросна...". Поділяючи його поезії на 3 групи: 1. духовна (для вшанування головних персонажів Біблії, христ. святих - "Пісня ... до всіх святих" й ін.), 2. панегірична (для вшанування духовних і світських аристократів Речі Посп., зокр. короля - "Елегія до благородн. і шановн. пана Стеф. Баторія" й ін.), 3. морально-дидактична (для вшанув. античн. письмен-ків і персонажів антич. міфології - "Ода до Аполлона", "Похвала Валерію Максиму" й ін.), - О.Савчук наголосила: "Через усю творчість П.Русина з Кросно золотою ниткою проходить античний мотив тріумфу мист-ва над плином часу. В добу Ренесансу королевою всіх наук гуманісти вважали поезію, яка єдина відтворює образ світу і передає обізнаним мудрість віків".
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
Українс культура пізнього Середньовіччя сер ст заг характеристика... Вітчизняне релігійне життя сер ст... Вітчизняний літературний процес сер ст...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Питання 4.
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов