Видима зоряна величина.

 

Астрофотометрія досліджує блиск небесних світил, тобто освітленість Е – світловий потік, що падає на одиницю поверхні, нормальної до променів. Інтенсивність

I = Er² (1.1)

 

Оскільки E ~ 1/r², то .

Повний потік випромінювання:

ℇ = s T⁴ (1.2)

Блиск вимірюється в зоряних величинах m

E ~ (1.3)

Якщо Е – блиск зірки, m-ї величини, а E₀ – нульової величини ,то

(1.4)

Знак (–) враховує (1.3). Тоді

(1.5)

Якщо m=5, то =100 разів, тобто зірка m-ї величини сильніша за блиском від зірки (m+1)-ї величини в рази.