рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Лекція 3

Лекція 3 - Конспект, раздел Образование, МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Тема: «Дослідження Стану «Залізо-Цементи». План   ...

Тема: «Дослідження стану «залізо-цементи».

План

 

1. Історична довідка про будування діаграми залізо – цементит.

2. Значення діаграми.

3. Система залізовуглецевих сплавів

4. Сталь та білий чавун

5. Фази в системі Fe-Fe3C

6. Характеристика окремих крапок та ліній діаграми

7. Характеристика частин діаграми

8.

 

Основними технічними сплавами, що застосовуються у сучасній техніці, є сплави заліза з вуглецем — сталі та чавуни.

Залізо — метал сріблястого кольору, атомний номер 26, температура плавлення 1539 °С. Чисте залізо містить 99,999 % Fе, технічне — залізо 99,8-99,9 % Fе.

Залізо існує у двох кристалічних формах — ОЦК і ГЦК. При температурі нижчій від 911 °С існує α-залізо. При температурі вищій за 1392 °С залізо позначають як δ-залізо. Кристалічна решітка α і δ-заліза ОЦК.

700 600 500 - 400 - 300 ■ 200 - 100 -

Період решітки а-залізадо температури911 °С становить 2,86 , вище температури 1392 °С — 2,93 Густина α-заліза 7680 кг/м3. До температури 768 0С (точка Кюрі) а-залізо магнітне, вище цієї температури — немагнітне (β-залізо), γ-залізо існує в інтервалі температур 911 — 1392 °С. Кристалічна решітка γ -заліза ГЦК з періодом 3,65 . Густина γ -заліза (отримана екстраполяцією при 20 °С) дорівнює 8100 кг/м3. γ -залізо немагнітне.

 

 

Рис. 60. Крива охолодження заліза

 

 

Крива охолодження заліза показана нарис. 60.

Вуглець — неметалевий елемент, атомний номер 6, густина 2500 кг/м3, температура плавлення 3500 °С. Вуглець поліморфний. У звичайних умовах він є модифікацією графіту, але може існувати і як метастабільна модифікація алмазу. Вуглець розчиняється в залізі в рідкому і твердому станах, а також може знаходитись у вигляді хімічної сполуки (цементиту), а у високовуглецевих сплавах у формі графіту.

Компонентами системи Fе — Fе3С є залізо і цементит. Фази: рідкий сплав, ферит, аустеніт і цементит.

Рідкий сплав існує вище лінії ліквідусу. Залізо добре розчиняє вуглець і утворює однорідну рідку фазу, в твердому стані — ферит, аустеніт, цементит.

Ферит — твердий розчин вуглецю в а-залізі. Розрізняють низькотемпературний δ-ферит з розчинністю 0,02 % і високотемпературний δ -ферит з межовою розчинністю 0,1 %. Ферит м'який НВ 80-100, пластичний, має чітко виражені магнітні властивості, добре проводить тепло та електрику, решітка фериту кубічна, об'ємоцентрована.

Аустеніт — твердий розчин вуглецю в γ -залізі, має кубічну гранецентровану решітку. Межова розчинність вуглецю в γ -залізі 2,14%. Аустеніт м'який (НВ 200), магнітних властивостей не має.

Цементит — хімічна сполука заліза з вуглецем — карбід заліза Fе3С із вмістом вуглецю 6,67 %. Цементит дуже твердий і крихкий НВ 800, магнітні властивості виражені слабко, погано проводить електричний струм і теплоту, кристалічна решітка складна. Температура плавлення цементиту точно не встановлена у зв'язку з можливістю його розпаду.

Структурні складові сплавів заліза (сталей і чавунів) — перліт і ледебурит.

Перліт — це евтектоїдна суміш фериту та цементиту у вигляді дуже тонких пластинок або зерен. Евтектоїдна суміш утворюється внаслідок розпаду аустеніту при температурі 727 °С. Вміст вуглецю у перліті складає 0,8 %. Перліт буває пластинчастий або зернистий, що залежить від умов його утворення.

Звичайно в пластинчастому перліті цементит розташований у фериті пластинами. У зернистому перліті цементит має кулясту форму і знаходиться в фериті у вигляді зерен. Зернистий перліт можна отримати при тривалій витримці пластинчастого перліту при температурі близько 700 °С.

Механічні властивості перліту залежать від ступеню подрібнення часток цементиту,

Ледебурит — евтектична суміш аустеніту та цементиту, що містить 4,3 % вуглецю. Ледебурит утворюється при затвердінні залізовуглецевих сплавів при температурі 1147 °С. У інтервалі температур від 1147 °С до 727 °С він являє собою механічну суміш зерен аустеніту та пластин первинного цементиту, що випав із розплаву; нижче 727 °С ледебурит складається із перліту, що утворився при розпаді аустеніту і первинного цементиту.

Ледебурит характеризується високого твердістю НВ 700 і крихкістю.

Діаграма стану системи залізо — цементит (вуглець) дає уяву про фазовий склад і структуру сплавів з концентрацією від чистого заліза до цементиту — 6,67% С (див. рис. 1), вісь абсцис (концентраційна вісь) тут подвійна: вміст цементиту Fе3С і вміст вуглецю С.

Діаграмою стану системи Fе — Fе3С користуються при дослідженні сталі та білих чавунів, тобто таких сплавів, у яких немає вільного вуглецю (графіту). Система Fе — Fе3С метастабільна.

Система Fе—С повністю рівноважна. Діаграмою стану системи Fе—С користуються при вивченні структур залізовуглецевих сплавів, у яких вуглець:диться у вигляді графіту (наприклад, сірих, половинчастих, ковких і високоміцних чавунів).

Необхідно зазначити, що помноживши вміст вуглецю на коефіцієнт 15, можна встановити концентрацію цементиту в сталі і чавуні у відсотках за масою об'ємом.

Лінія АВСD є ліквідусом системи, лінія АНJЕСF — солідусом. Точка А (1539 °С) відповідає температурі плавлення заліза, а точка D (1252 °С) — температурі плавлення цементиту. Точки N (1392 °С) і G (911 °С) — точки поліморфного перетворення відповідно , . Відрізок АВ відповідає температурі початку кристалізації -фериту Ф з рідкого сплаву; відрізок ВС — температурі початку кристалізації аустеніту А з рідкого сплаву Р; відрізок СD - температурі початку кристалізації первинного цементиту Ц з рідкого сплаву лінія АН є температурною межею області рідкого сплаву і кристалів -фериту Ф нижче цієї лінії існує тільки -ферит.

Три горизонтальні лінії на діаграмі НJВ, ЕСF і РSК відповідають трьом нонваріантним реакціям. При 1499 °С відбувається перитектична реакція РвнJ — лінія НJВ, у результаті якої утворюється аустеніт. Реакція ця остерігається тільки в сплавів, у яких вміст вуглецю знаходиться в межах від 0,1 до 0,5 %.

При 1147 °С протікає евтектична реакція Рс→АЕF утворенням евтектичної суміші — горизонталь ЕСF. Евтектичну суміш аустеніту й цементиту називають ледебуритом. Реакція проходить у всіх сплавах системи, що містить вуглецю понад 2,14 %.

При 727 °С протікає евтектоїдна реакція А5 → ФР + Цк, у результаті якої утворюється перліт П — горизонталь РSК. Суміш фериту та цементиту називають перлітом. Евтектоїдного перетворення зазнає й аустеніт, що входить до складу ледебуриту. При температурі нижче 727 °С ледебурит являє собою механічну суміш перліту та цементиту, іноді його називають ледебуритом перетворення Л.

Розглянемо послідовність перетворення сплаву Fе—С концентрації 1, який стать менше 0,1 % вуглецю, наприклад, 0,05% (рис. 2), ліва верхня частина діаграми стану системи залізо — цементит (рис. 1).

У точці 1 починають виділятися кристали твердого розчину -фериту (рис. 2). З пониженням температури число кристалів збільшується, концентрація рідини змінюється по лінії АВ, а вміст твердої фази по лінії АН. У точці а концентрація рідини відповідає проекції точки с на вісь абсцис, а твердої фази — проекції точки b на цю саму вісь. Кількість твердої фази визначиться відношенням відрізків ас/bс,кількість рідкої фази — відношенням відрізків bа/bс. У точці 2 кристалізація завершується, утворюється однорідний твердий розчин δ-фериту. Далі від точки 2 до точки 3 не проходить жодних перетворень, сплав просто охолоджується.У точці 3 починається перебудова решітки фериту ОЦК на решітку аустеніту ГЦК, і ця перебудова (перетворення) закінчується в точці 4. Концентрація фаз змінюється відповідно з положенням ліній НN і JN. У точці dконцентрація δ - фази визначається

 

 




Сплав 4 0,15%С


К, 0,10 0,16

Рис. 62. Частина діаграми системи Fе—С. Первинна кристалізація маловуглецевих сплавів

проекцією точки е, концентрація γ-фази — проекцією точки f, кількість фаз — відношенням відрізків, тобто δ/γ= df/еd. Охолодження сплаву Fе—С із вмістом вуглецю 0,16% протікає спочатку так само, як і сплаву 1, і починається з виділення δ-фази змінної концентрації (рис. 2), точка 5. У точці J при 1499°С рідина приймає концентрацію В, а δ-фаза — концентрацію Н; і починає утворюватись γ-фаза концентрації J. Через наявність трьох фаз перетворення протікає при сталій температурі. Відрізок 6—6' є горизонтальним. У результаті реакції РВ + ФН → АJ утворюється аустеніт γ-фаза концентрації 0,16% С. При вмісті вуглецю менше або більше 0,16%, тобто лівіше або правіше точки J, після завершення перитектичної реакції залишаються в надмірі δ-фаза або рідина, яка при подальшому охолодженні перетворюється на γ-фазу.

Розглянемо частину діаграми стану Fе — Fе3С, що стосується вмісту 2,14—6,67 % С (рис. 3). Крива охолодження сплаву типова для всіх сплавів з концентрацією 2,14—4,3 % С, тобто розташованих від точки Е до точки С. Кристалізація зерен аустеніту починається в точці 1 і завершується в точці 2. З пониженням температури склад аустеніту змінюється по лінії солідусу від точки а до точки Е, а склад рідкої фази - від точки В до точки С. При температурі 1147 °С рідина, що залишилася, зазнає евтектичного перетвореная РС→АЕЕ — точка 2. При температурах між лініями ЕСF і РSК сплав має структуру А + Л(А + Ц) + Цп. І в цих сплавах утворюється фаза Ци, оскільки під час охолодження склад аустеніту також змінюватиметься по лінії ЕS (у бік зменшення вмісту вуглецю). При температурі 727 °С відбувається евтектоїдне перетворення Аs→ФРк — лінія РSК — нижче цієї температури сплав матиме структуру П + Л(П + Ц) + Ци.

При охолодженні сплаву VI (4,3%) при температурі 1147 °С вся рідина перетворюється на ледебурит — точка С, який з пониженням температури зазнає перетворень, аналогічних тим, що відбулися у сплаві VII.

2.14 4,3 С, % т

Рис. 3 - Частина діаграми системи Ре—С (від 2 до 6,67 % С). ^ ,. •-

У сплавах з вмістом вуглецю від 4,3 % до 6,67 % (сплав VII) у точці 1 починається утворення кристалів цементиту Цг . У точці 2 протікає евтектичне перетворення. Структура сплаву між лініями ЕСF і РSК — Ц1 + Л(А + Ц). При 7270С зазнає евтектоїдного перетворення аустеніт. Остаточна структура сплаву нижче 727 °С Ц + Л(П + Ц).

Хімічні та фізичні властивості фаз ЦI ЦII і ЦIII однакові. Сильно позначається механічних властивостях сплавів різниця в розмірах і розташуванні цих виділень.

Усі сплави системи Fе — Fе3С діляться на дві великі групи — сталі та чавуни.

 

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ:

1.Охарактеризувати ледебурит.

2.Охарактеризувати перліт.

3.Охарактеризувати ферит.

4.Охарактеризувати цементит.

5.Яке призначення лінії ліквидус?

6.Яке призначення лінії солідус?

7.Яка температура плавлення чистого заліза?

8.Дайте визначення сталі.

9.Дайте визначення чавуну?

10. Яка класифікація по діаграмі сталі?

11. Яка класифікація по діаграмі чавуну?

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Макіївський металургійний технікум... МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО... КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Макіївка Підготувала Туголукова І Г...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лекція 3

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Макіївка – 2013
Конспект лекцій з дисципліни: «Матеріалознавство». Підготувала Туголукова І.Г. – викладач вищої категорії Макіївського металургійного технікуму – 2013р.   РОЗГЛЯНУТО

Фізичні властивості
До фізичних відносять теплові властивості (теплоємність, теплопровідність, температура плавлення, теплове розширення), електричну провідність, магнітну проникність, густину, колір тощо.

Технологічні властивості
Технологічні властивості характеризують здатність металу піддаватись обробці у холодному і гарячому стані. їх визначають при технологічних випробуваннях, оцінюючи придатність металу до того чи іншо

Хімічні властивості
До хімічних властивостей відноситься хімічна стійкість проти дії зовнішнього середовища (кислот, лугів, води, повітря, газів, високої температури тощо). Не всі метали однаково стійкі проти

Експлуатаційні (спеціальні) властивості
  Ці властивості, залежно від умов роботи, визначають спеціальними випробуваннями. Однією з найважливіших експлуатаційних властивостей є зносостійкість. Зносостійкість —

Фізичні дослідження
Термічний метод призначений для визначення критичних точок, тобто тих" температур, при яких у сплаві відбуваються будь-які перетворення. Критичні точки визначають термоелектричним піром

Ручне дугове зварювання
    1960 1965 1970 1975 1980

ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ЗВАРЮВАЛЬНОЇ ДУГИ
Особливістю електродугового зварювання є короткі замикання і коливання довжини дуги. Короткі замикання відбуваються і під час запалювання дуги, і під час перенесення металу із електроду на виріб у

ЕЛЕКТРОДИ
Для ручного електродугового зварювання застосовують два типи електродів: неплавкі, плавкі. Неплавкі електроди виготовляють у вигляді стрижнів з вольфраму, електротехнічного в

Ручная дуговая сварка.
Ручную дуговую сварку выполняют сварочными электродами, которые подают вручную в дугу и перемещают вдоль заготовки. В процессе сварки металлическим покрытым электродом (рис.17.2) дуга 8 гори

НАПІВАВТОМАТИЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ АРГОНУ
Розрізняють напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону плавким й неплавким електродом. Схема напівавтоматичного дугового зварювання плавким електродом в атмосфері аргонуподібна

АВТОМАТИЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ ЗАХИСНИХ ГАЗІВ
Автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів характеризується автоматичним запалюванням та підтримуванням дуги, автоматичною подачею електрода на виріб і авт

Електроерозійні методи обробки
Електроерозійні методи полягають у руйнуванні електропровідних матеріалів — електродів — під час пропускання між ними імпульсів електричного струму. Коли різниця потенціалів мі

ЕЛЕКТРОІСКРОВА ОБРОБКА
Особливістю електроіскрової обробки є короткі імпульси малої потужності йвідносно велика перерва між ними, внаслідок чого забезпечується висока точність і я

ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНА ОБРОБКА
Електроімпульсна обробка відрізняється від електроіскрової полярністю електродів (тут катод — заготовка, а анод — інструмент) та тривалішими й потужнішими електричними імпульсами, я

Електроконтактна обробка
Електроконтактна обробка передбачає механічне відокремлювання з поверхні заготовки металу, нагрітого електричним струмом до пластичного або навіть до рідкого стану. Теплоту частково виділяют

Електрохімічні методи обробки
  Електрохімічні методи обробки ґрунтуються на анодному розчиненні заготовки в електроліті під дією постійного електричного струму. Іони металу заготовки та іони електроліту вс

ЕЛЕКТРОХІМІЧНЕ ПОЛІРУВАННЯ
Електрохімічне полірування відбувається у ванні 2 (рис. 3), де електролітом 5 є розчин кислоти або лугу залежно від властивостей матеріалу заготовки 1, яки

ЕЛЕКТРОХІМІЧНА РОЗМІРНА ОБРОБКА
Електрохімічна розмірна обробка (рис. 4) передбачає примусову циркуляцію електроліта 1 під тиском в міжелектродному проміжку між заготовкою 2 (анодом) та інструме

Ультразвукова обробка
  Ультразвукову обробку використовують для скерованого відокремлення з оброблюваної поверхні заготовки дрібних частинок матеріалу за допомогою завислих у суспензі

Лазерна обробка
  Лазерна (світлопроменева) обробка ґрунтується на миттєвому локальному нагріванні поверхні оброблюваної заготовки світловим променем високої енергії до температу

ТВЕРДОТІЛІ ЛАЗЕРИ
Твердотілий лазер складається з робочої речовини, системи збудження, фокусування й охолодження. Твердотілі лазери працюють переважно в імпульсному режимі. їх робочою речовиною

НАКОЧУВАННЯ РІЗІ
Різь накочують у холодному стані з використанням плоских різевих плашок або циліндричних роликів. Під час накочування різі плоскими плашками (рис. 7.1.1,а) заготовку

НАКОЧУВАННЯ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС І ШЛІЦІВ
Зубці коліс накочують за допомогою спеціальних Інструментів — накатників у холодному (для модуля т ≤ 1 мм) і в гарячому (для т = 1...10 мм) стані. Накатник має вигляд зуб

Обкочують зовнішні й розкочують внутрішні поверхні
кульками або роликами, притиснутими до оброблюваної поверхні силою Р (рис.7.1.3). Порівняно з роликами кульки вимагають меншої сили Р, але продуктивність обробки кульками нижча. Метод

КАЛІБРУВАННЯ ОТВОРІВ
Суть методу калібрування полягає в проштовхуванні або протягуванні крізь оброблюваний отвір жорсткого й твердого інструмента, розмір якого дещо перевищує розмір отвору. Інст

ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ НА ОСНОВІ РІДКИХ ПОЛІМЕРІВ
  Часто для виготовлення деталей з полімерних композитних матеріалів як зв'язувальну речовину використовують смоли, які перебувають у рідкому стані при кімнатній температурі. До найеф

ДЕТАЛЕЙ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ У В’ЯЗКОРІДКОМУ СТАНІ
  У в’язкорідкому стані формують деталі способом гарячого пресування, литтям під тиском, екструзією тощо. Гарячим пресуванням виготовляють деталі

У ВИСОКОЕЛАСТИЧНОМУ СТАНІ
У високоеластичному стані виготовляють деталі з листових термопластів головно способом штампування. Штампування — це спосіб виготовлення тиском деталей об’ємної конфігурації з листо

ЗВАРЮВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  Зварюванням отримують нерознімні з’єднання деталей з термопластів, нагріваючи їх в місцях з’єднання до в’язкорідкого стану й охолоджуючи під незначним тиском. Температура, тр

СКЛЕЮВАННЯ ДЕТАЛЕЙ З ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  Склеюванням отримують нерознімні з’єднання деталей з полімерних матеріалів за допомогою клеїв або розчинників. Ці матеріали склеюють також з металами, деревиною, гумою, шкіро

ОБРОБКА РІЗАННЯМ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
  Різанням підвищують точність розмірів заготовок, виготовлених з полімерних матеріалів, обробляють малі отвори, нарізують різі, зачищають облой тощо. Обробку провадять на металорізал

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги