Загальна характеристика поняття

Лекція № 2: ПОНЯТТЯ

План

Загальна характеристика поняття

Мовні засоби виразу поняття

Логічні способи формування понять

Зміст і обсяг поняття

Види понять

Відношення між поняттями

Логічні операції над поняттями

Загальна характеристика поняття

Поняття - це форма мислення в якій в безпосередній єдності відображаються загальні, суттєві ознаки предметів, явищ, процесів. Кожна людина мислить з допомогою понять.

Й такі поняття, які вживаються як у побутовому житті, так і в науці.

Наприклад: поняття ”гроші” у побутовому житті як правило не визначається, а в науці поняття „гроші” визначається як всезагальний еквівалент обміну товарів.

 

Поняття, які не відносяться до побутових і наукових.

  Предмети мають величезну кількість різноманітних ознак. Інколи ознаками… Наприклад: відсутність у злочинця вогнепальної зброї, або відсутність на базі належного обліку матеріальних…

Мовні засоби виразу поняття

  Слово – це матеріальна звукова оболонка, в якій фіксуються чи закріпляються…  

Логічні способи формування понять

  Порівнянням називають логічний прийом співставлення предметів з метою…  

Зміст і обсяг поняття

  Зміст поняття складається з сукупності ознак, які виділяються як окремі…  

Види понять

Ділення понять на види здійснюється за змістом та обсягом. По місту поняття діляться на конкретні і абстрактні, позитивні і негативні,…  

Відношення між поняттями

По характеру ознак і відношень, які відображаються в поняттях, вони діляться на порівнювані і непорівнювані. Порівнювані поняття у своєму змісті і обсязі мають дещо спільне. Між поняттями… Порівнювані поняття бувають сумісні й несумісні.

А – засіб виробництва

В – феодальний засіб виробництва

С – капіталістичний засіб виробництва

Обсяг супідрядних понять не збігається і не завжди співпадає з обсягом родового поняття, якому вони підпорядковані.

 

Схема типології понять за логічним відношенням

 

супідрядності

підпорядкування

Рис.7

Логічні операції над поняттями

Логічна операція над поняттями – це процес формування нового поняття з допомогою інших понять.

 

Розглянемо такі логічні операції над поняттями:

а) обмеження й узагальнення понять;

б) визначення понять;

в) поділ понять;

г) операції з класами.

 

А) Обмеження й узагальнення понять

  Наприклад: „підприємство” – „прибуткове підприємство”, “людина” – “жінка”. Обмеження поняття полягає в тому, що до родового поняття добавляється одна або декілька істотних ознак. В наведеному…

Б) Визначення понять.

  Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним (дефінієндумом,… Визначення поняття виконує три важливі пізнавальні функції. По –перше, у визначенні розкривається зміст і обсяг…

В) Правила визначення понять.

  Інакше кажучи, обсяг Dfd і Dfn повинні бути однаковими . Наприклад: визначення: „Крадіжка є тайне привласнення чужого майна” – співмірне, бо обсяг поняття „крадіжка” дорівнює…

Дефініція повинна бути чіткою, ясною, вільною від двозначностей.

Перш за все зазначимо, що визначення не повинно даватися з допомогою таких понять, які самі не є чітко визначеними. Наприклад: „Трансцендентальна єдність апперцепції у І.Канта – це… В процесі визначення понять не повинні використовуватися метафори, образні порівняння. Такі визначення як „Діти –…

Г) Поділ понять.

Логічна операція, за допомогою якої розкривається обсяг родового поняття через перелік його видів або елементів називається діленням поняття.

 

Наприклад: обсяг поняття „форма мислення” можна розділити на такі його складові як поняття, судження, умовивід.

Операція ділення понять використовується в пізнавальній діяльності для виділення можливих видів предметів на певній основі, що дає можливість в процесі формування поняття уточнити його зміст і обсяг.

В процесі ділення поняття слід виділяти поділюване поняття, підставу поділу, члени поділу.

 

Поділюваним називається поняття, обсяг якого потрібно розділити.

Підставою поділу є ознака, за якою здійснюється розподіл обсягу родового поняття на види або елементи.

Членами ділення називають видові поняття або елементи, на які розподіляють ділене поняття.

 

Наприклад: у поділі поняття „судження” на одиничні, часткові і загальні ділене поняття – судження, підстава поділу - кількість мислимих у суб’єкті предметів, члени поділу – одиничні, часткові і загальні судження.

Поділ поняття не повинен зводитись до мисленого розчленування цілого на частини.

Наприклад: у діленні: „Поняття рік ділиться на дванадцять місяців” ціле розподіляється на частини. А в діленні: „Поняття роки діляться на високосні і не високосні” обсяг поняття розподіляється на видові поняття.

Є два види поділу понять: поділ за видозмінюваною ознакою і дихотомічний поділ.

 

Поділ за видозмінюваною ознакою - поділ, в якому підставою поділу вибирається та ознака, по якій формуються видові поняття.

 

Наприклад: „Поняття бувають абстрактними, конкретними, позитивними, негативними, співвідносними, безвідносними”. В даному діленні видозмінюваною ознакою є тип елементів обсягу поняття як форми мислення.

 

Дихотомічним (грец. dicha – на дві частини і tome – переріз) називається ділення за допомогою якого формуються два суперечних поняття, які і є членами поділу.

 

Наприклад: „Дії людини можуть бути усвідомленими і неусвідомленими”, „Держави бувають демократичними і недемократичними”.

 

Д) Правила поділу понять.

  Наприклад: „типи вищої нервової діяльності” – це „холерик”, „сангвінік”,… А> а1 + а2 +а3

Е) Операції з класами.

  Між класами є такі операції: а) об’єднання; б) перетину (множення); в)… - об’єднання класів (складання), – перетин класів (помноження), (не - А) – доповнення до класу А.

Таблиця об’єднання понять

Перетином класів (позначається А В) є клас, який складається із тих і тільки тих елементів, які належать як до класу А так і до класу В.   Графічно операція перетину класів зображується на рис. 10:

Таблиця перетину понять

  Віднімання понять –це операція, в результаті якої утворюється нове поняття,…

Таблиця віднімання понять

Доповнення до класу операція, суть якої полягає в тому, що заперечується вихідне поняття А, в результаті чого утворюється нове поняття , обсяг якого…   Рис. 13