ПРОГРАМА РОБОТИ

2.1 Вивчити фази та структури, які утворюються в залізовуглецевих сплавах.

2.2 Вивчити області діаграми залізо-цементит, а також структурні перетворення, які відбуваються на лініях діаграми.

2.3 Навчитися аналізувати структурні зміни сплавів будь-якої концентрації при їх нагріванні та охолодженні.

2.4 Навчитися практичному використанню правила фаз та правила відрізків в різних зонах діаграми.

 

3 ПИТАННЯ ДО САМОПЕРЕВІРКИ

3.1 Необхідно знати, що таке , ,,.

3.2 Необхідно знати, що являє собою аустеніт, ферит, перліт, цементит та ледебурит.

3.3 Необхідно знати структурний та фазовий склад усіх областей діаграми, а також перетворення, які відбуваються на лініях діаграми.

3.4 Вміти аналізувати структурні зміни, які відбуваються в сплавах при їх нагріванні та охолодженні.

3.5 Вміти застосовувати правило фаз при будуванні кривих охолодження сплавів з різним вмістом вуглецю.

3.6 Вміти визначати за допомогою правила відрізків кількість кожних фаз, які входять до сплаву при різних температурах .

3.7 Вміти визначати вміст вуглецю в кожній фазі будь-якого сплаву при різних температурах. [1,159-179; 3, с.30-34]

 

4 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Алотропічні форми чистого заліза.

Вуглецева сталь та чавун – найбільш поширені металеві сплави сучасного машинобудування. Вони є сплавами заліза з вуглецем.

Чистому залізу присутня властивість алотропії, тобто у різних температурних інтервалах воно може мати різну будову кристалічної гратки. На рисунку1 зображена крива охолодження чистого заліза.

 

 

Рисунок 1 – Крива охолодження

чистого заліза

 

 

По кривій охолодження можна побачити, що чисте залізо кристалізується при температурі 1539С з утворенням , у якого кристалічна гратка - об’ємно-центрований куб (ОЦК). При температурі 1401С відбувається перебудова кристалічної гратки з ОЦК в гранецентровану (ГЦК) – утворюється . існує до 911С. При цій температурі відбувається перебудова кристалічної гратки ГЦК в ОЦК – утворюється . При 768С (точка Кюрі) відбувається зупинка на кривій охолодження, зв’язна не з перебудовою гратки, а із зміною магнітних властивостей. Нижче 768С з'являються магнітні властивості, залізо стає магнітним. Таке залізо звуть .

 

Фази та структури залізовуглецевих сплавів.

Практичне застосування в техніці знаходять залізовуглецеві сплави, які містять менше 6,67С. Залізо в такій граничній концентрації вуглецю утворює хімічну сполуку Fe3С, яка називається цементитом. Температура його плавлення становить 1660С. Він феромагнітний, температура точки Кюрі дорівнює 217С. Він дуже твердий (НV 800) та крихкий.

Крім хімічної сполуки, залізо з вуглецем може утворювати тверді розчини – аустеніт та ферит.

Аустеніт – твердий розчин впровадження вуглецю в . Гранична розчинність вуглецю в аустеніті збільшується при підвищенні температури: з 0,8% (727 С) до 2,14% (1147С).

Ферит - твердий розчин впровадження вуглецю в. Гранична розчинність вуглецю вдорівнює 0,02%С при 727С.

Аустеніт, ферит, цементит, а також рідкий сплав (L) є фазами в залізовуглецевих сплавах. Крім того, ферит з цементитом можуть утворювати структуру, яка являє собою механічну суміш кристалів, яку називають перлітом. Така ж суміш аустеніту з цементитом зветься ледебуритом.

Перліт– це евтектоїдна суміш фериту та цементиту, із вмістом 0,8%С.

Ледебурит– це евтектична суміш, яка складається в інтервалі температур 1147 - 727С з аустеніту та цементиту, а нижче 727С – з перліту та цементиту. Ледебурит містить 4,3% вуглецю.

 

Діаграма стану сплавів залізо-цементит.

Діаграма стану сплавів залізо-цементит дозволяє визначити будову вуглецевих сталей та чавунів при різній кількості вуглецю та різних температурах; вона використовується при виборі режимів термічної обробки сталей та чавунів, при виборі інтервалу температури гарячої обробки сталей тиском.

На рисунку 2 зображена діаграма стану сплавів залізо- цементит. Вона будується у координатах температура-процентний вміст вуглецю. Ліва вертикаль (з температурною шкалою) відповідна чистому залізу, а права - цементиту. На цьому ж малюнку позначені структури областей діаграми. Кожна похила лінія діаграми є геометричним місцем критичних точок сплавів, у яких відбувається начало та кінець якоїсь зміни в сплаві. На горизонтальних лініях діаграми відбувається і початок, і кінець якогось перетворення. Розглянемо докладніше зміни, які відбуваються на лініях діаграми при
охолодженні сплавів.

 

Рисунок 2 – Діаграма стану сплавів залізо – цементит

 

1. На лінії АС з рідкого сплаву виділяється перший кристал аустеніту.

2. На лінії СД з рідкого сплаву виділяється кристал цементиту первинного.

3. На лінії АЕ остання крапля рідкого сплаву переходе в аустеніт ( закінчується кристалізація )

4. На лінії GS з аустеніту виділяється перший кристал фериту.

5. На лінії SE з аустеніту випадає перший кристал цементиту вторинного.

6. На лінії GP останній кристал аустеніту переходить у ферит.

7. На лінії ECF рідкий сплав переходить у ледебурит (лінія ледебуритного перетворення ).

8. На лінії PSK аустеніт переходить в перліт ( лінія перлітного перетворення ).

9. На лінії PQ з фериту виділяється перший кристал цементиту третинного.

10. Лінія АСД зветься лінією ліквідус ( початок кристалізації ).

11. Лінія (AECF) зветься лінією солідус( кінецькристалізації).

Умовно діаграму поділяють на дві частини: до 2,14%С – називають сталевою частиною, а від 2,14% до 6,67%С – чавунною.

За вмістом вуглецю сплави сталевої та чавунної частин діаграми поділяють на три види: сталевий - доевтектоїдні ( до 0,8%С), евтектоїдні (0,8%С) та заевтектоїдні ( от 0,8% до 2,14% С ); чавунний - доевтектичні ( от 2,14% до 4,3%С ), евтектичні (4,3%С) та заевтектичні ( от 4,3% до 6,67% С).

Аналіз сплавів.

Для засвоєння методики проведення аналізу сплавів візьмемо для прикладу в сталевій частині діаграми доевтектоїдний сплав з вмістом вуглецю 0,5% (рисунок 3). При температурі точки 1 сплав буде знаходитися в рідкому стані. З пониженням температури на лінії АС ( в точці 2), в рідкому стані з'явиться перший кристал аустеніту. В інтервалі температур от точки 2 до точки 3 будуть продовжуватися виділятися кристали аустеніту. В точці 3 кристалізація завершиться. До лінії GS (точка 4) сплав буде складатися з аустеніту, структурних перетворень тут не буде. В точці 4 з аустеніту буде виділятися перший кристал фериту. Ферит буде виділятися з пониженням температури до лінії PS (точка 5).

На лінії PS аустеніт, що залишився, перейде у перліт, а ферит змін не набуває. Коли цей перехід повністю завершиться, сплав продовжує своє охолодження до кімнатної температури, маючи структуру ферит + перліт.

Аналогічним чином проаналізуємо один з сплавів чавунної частини діаграми (наприклад, заевтектичний сплав, який має 3% вуглецю).

При температурах від точки 1 до лінії СD (точка 2), сплав знаходиться у рідкому стані. В точці 2 з'явиться перший кристал цементиту первинного. Цементит буде продовжувати виділятися до лінії CF.

На лінії CF (точка 3) рідкий сплав, що залишився перейде в ледебурит (тобто з рідкого сплаву, що залишився відбувається одночасне випадіння кристалів аустеніту та цементиту).

Від точки 3 до лінії SК твердий сплав, який має структуру ледебуриту та цементиту, буде охолоджуватись з деяким збільшенням проценту цементиту, який виділяється з аустеніту (по лінії СF). В точці 4 аустеніт, який входить до складу ледебуриту, перейде у перліт, а цементит змін не набуває. Таким чином, сплав, що аналізуємо, при кімнатній температурі буде мати в структурі ледебурит (составу перліт + цементит) та цементит.