Методичні вказівки

Найбільш поширеним в Україні видом зустрічної торгівлі є бартер (як усередині країни, так і за її межами).

Міжнародний бартер- це операція, яка включає експорт і імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках.

Еквівалентність міжнародного бартеру досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, які обмінюються, по світових цінах.

Проведення бартерної операції має свої переваги і недоліки:

Переваги:

- спрощення розрахунків;

- розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента;

- додаткова можливість отримання устаткування в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов;

- пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту.

Недоліки:

- обов'язковість збігу потреб партеров;

- складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних товарних потоків;

- ускладнений контроль узгодженої якості товарів;

- однобічність вигоди в бартерній угоді;

- значні витрати часу, пов'язані з підготовкою і виконанням угоди.

Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір, при висновку якого слід чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також збалансувати за вартістю експортну і імпортну частини угоди.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базисних умовах постачань, а потім до них робляться поправки, які враховують реальні витрати, пов'язані з процесом постачань. Мито, податки і збори будь-яка із сторін контракту платить в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

При митному оформленні експортованого товару у вантажній митній декларації в графі "Характер угоди" проставляється код переміщення товарів в порядку прямого товарообміну (бартерна угода).

Датою виникнення податкових зобов'язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій на нерезиденти зважає дата події, яка відбулася першою:

- дата оформлення вивізної (експортною) митної декларації, яка засвідчує вивіз товарів платником податків, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту (операції по експорту обкладається ПДВ по нульовій ставці);

- дата оформлення ввізної (імпортною) митної декларації, яка засвідчує отримання товарів платником податків, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, який засвідчує факт виконання робіт (надання послуг) платником податків.

Для усунення антидемпінгових операцій виручка від реалізації продукції в рамках бартерної операції з метою оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, який експортується.

Звичайна ціна на продукцію- це ціна, не нижче за средневзвешенной ціну реалізації аналогічної продукції по будь-яких інших угодах купівлі-продажу, які поміщені будь-якою стороною впродовж 30 календарних днів перед датою реалізації.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають в тому, що:

- відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;

- момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;

- облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядчиками" і 362 "Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками";

- кредиторська заборгованість іноземному партнерові за товари, які імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" і мають більш складну схему бухгалтерського обліку, ніж подібні операції в межах України. В них беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію.

Замовник - суб'єкт господарської діяльності, що надає давальницьку сировину.

Виконавець - суб'єкт господарської діяльності, що здійснює переробку, обробку, збагачення або використання давальницької сировини.

Готова продукція - продукція (товар), виготовлена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, яка використовується для проведення розрахунків за його переробку) та визначена як кінцева в контракті між замовником та виконавцем.

При експорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути: ввезена на митну територію України в повному обсязі; ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником; реалізована за межами митної території України.

При імпорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути: вивезена за межі митної території України у повному обсязі; вивезена за межі митної території України у повному обсязі, крім тієї частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником; реалізована в межах митної території України.

Право власності на цінності (давальницьку сировину), передані в переробку на сторону, належить замовнику, а тому така сировина у замовника обліковується на балансовому синтетичному рахунку 20 "Виробничі запаси".

Факт передачі давальницької сировини виконавцю оформлюється записом по дебету рахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" та кредиту рахунку 201 "Сировина й матеріали".

Витрати з оплата послуг сторонніх організацій по переробці давальницької сировини у замовника відображаються по дебету рахунку 28 "Товари" та кредиту рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". При отриманні продукції, виготовленої з давальницької сировини, замовник списує вартість давальницької сировини з кредиту рахунку 206 "Матеріали, передані в переробку" в дебет рахунку 28 "Товари".

У виконавця давальницька сировина відображається поза балансом на рахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" за цінами, зазначеними в -договорі. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, також відображається на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" підприємства - переробника, не є його власністю і не може розцінюватись як продукція власного виробництва. Сума витрат при переробці сировини у виконавця відображається на балансовому синтетичному рахунку 23 "Виробництво".

Облік давальницької сировини на складах, в цехах та на виробництві здійснюється в тому ж порядку, що й облік власних матеріалів. Аналітичний облік ведеться окремо за кожним власником матеріалів, за найменуваннями та цінами матеріалів, вказаними в договорі (в супровідних документах), а при відсутності цін - за цінами підприємства на аналогічні товари.

Витрати давальницьких матеріалів на виробництво визначаються з врахуванням усадки, витяжки, розширення, втрат, відходів тощо передбачених угодами на переробку матеріалів, технічними умовами та і іншими документами, що нормують випуск готових виробів.

Завдання для виконання.