Реферат Курсовая Конспект
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК - раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки України Одеський Національний Університе...
|
Міністерство освіти і науки України
Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
Історичний факультет
Кафедра нової та новітньої історії
МІЛЕВИЧ С. В.
«ІСТОРІЯ РОСІЇ»
ЗМІСТ
ЧАСТИНА І. Програма та тематика семінарських занять з навчального курсу «Історія Росії» для студентів 2 курсу історичного факультету ОНУ (за вимогами КМС).
1.1. Структура програми курсу «Історія Росії»
1.2. Програма
1.3. Структура залікового кредиту курсу
1.4. Тематичний план семінарських занять
1.5. Контрольні питання
1.6. Завдання до самостійної роботи за курсом
1.7. ІНДЗ
1.8. Розподіл балів, що присвоюються студентам
ЧАСТИНА ІІ. Навчальний матеріал з курсу „Історія Росії”
2.1. Загальна характеристика історичного розвитку феодальної Росії.
2.2. Навчальний матеріал з курсу „Історія Росії”
для студентів 2 курсу історичного факультету ( 9-15 ст.ст.)
ЧАСТИНА І.
ПРОГРАМА ТА ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ «ІСТОРІЯ РОСІЇ»
Для студентів 2 курсу історичного факультету ОНУ
Тема 1. Вступ. Росія у світовому історичному процесі.Визначення предмету та загальна характеристика курсу. Цілі та основні функції курсу (пізнавальна, інтелектуально-розвиваюча, практично-політична, світоглядна). Основні поняття курсу.
Природно-кліматичні і геополітичні умови формування і розвитку Російської держави. Її історичні, конфесійні й етносоціальні особливості. Загальна характеристика основних періодів історичного розвитку Росії.
Правлячі династії ранньофеодальної Русі. Традиції офіційного титулування. Великі та удільні князі давньоруської держави. Рюриковичі, Гедиміновичі.
Тема 2. Давньоруська держава Київська Русь: факти і легенди її виникнення й еволюції. Зовнішньополітичні фактори розвитку. Передумови виникнення давньоруської держави Київська Русь, додержавна соціально-політична організація східних слов`ян. Об`єднання східнослов`янських племен під владою київського князя. “Норманська теорія”: джерела та особливості її формування. Київська Русь Х - на початку ХІІ ст.: соціально-економічний, політичний розвиток, зовнішня політика, вірування, культура. “Повість временних літ”, “Руська правда” як історичне джерело.
Тема 3. Передумови та початок феодальної роздробленості. Поняття феодальної роздробленості, її економічна та політична сутність, економічні, суспільно-політичні, соціальні та зовнішньополітичні передумови, історичне місце. Поява уділів, їхня роль у соціально-політичній історії. Уділ і вотчина, як форми поземельної власності у давньоруській державі.
Виникнення князівств, загальна характеристика їхнього розвитку. Хронологія виділення князівств, динаміка територіального розпаду Київської Русі. Політичні традиції (монархічна і республіканська) удільного періоду.
Тема 4. Ростово-Суздальське князівство. Великі князі володимирські. Ростово-Суздальські землі в складі Давньоруської держави. Відокремлення від Кієва. Юрій Довгорукий і його політика. Боротьба за великокнязівскький стіл у ІІ чверті 12 ст. Перше згадування про Москву.
Андрій Боголюбський, нова політична концепція. Всеволод Велике Гніздо і його найближчі нащадки. Великі князі володимирські: генеалогічний і особистий склад, соціальний і політичний статус у Північно-Східній Русі.
Соціально-економічний розвиток Володимиро-Суздальської Русі, культура регіону. Подальше дроблення земель, зміна політичної карти Північно-Східної Русі в середині 13 ст.
Тема 5. Інші князівства Північно-Східної Русі. Рязанське князівство: виникнення, соціально-економічний розвиток і політична історія, князівська династія, взаємини з іншими князівствами, приєднання до Москви.
Заснування Нижнього Новгорода, утворення князівства. Переяславль-Залеське, Ярославське князівства: соціально-економічний розвиток, політична доля. Удільні князівства Північно-Східної Русі (Галич, Углич, Білоозеро, Молога, Пронськ, Можайськ та інші).
Полоцькі та Смоленські землі: соціально-економічний розвиток і специфіка політичної історії.
Тема 6. Новгородська боярська республіка. Новгородська земля: географічне положення, статус у Давньоруській державі, специфіка адміністративно-територіального розподілу (кінцi, п’ятини, пригороди).
Взаємини Києва і Новгорода наприкінці 11 ст. Повстання 1136 року і утворення боярської республіки. Законодавча і виконавча влади, характеристика основних ланок апарату управління. Особливості політичного устрою Новгороду. Новгородські і великі володимирські князі, зміна статусу новгородських князів за часів Олександра Невського.
Характерні риси соціально-економічного розвитку Північно-Західної Русі, особливості соціально-економічного розвитку Новгороду. Культура регіону домонгольського періоду.
Тема 7.Боротьба Русі з іноземними загарбниками в 12-13 ст. Русь та татаро-монголи. Феодальна роздробленість і зовнішньо-політичні фактори розвитку Русі. Загальна характеристика основних супротивників і військово-політичних конфліктів в 12-13 ст Зовнішньополітична діяльність Новгорода, “хрестоносна” агресія: Невська битва, її підсумки, значення; битва на Чудскому озері: хід, військово-політичні підсумки. Олександр Невський: історичний портрет державного діяча і полководця.
Русь і татаро-монголи: загальна характеристика супротивника; перше зіткнення з татаро-монголами (Калка, 1223 р.); походи Батия 1236-38 рр., битва на р. Сіть (1238 р.), завоювання північно-східної Русі. Походи 1239-41 рр., завоювання південно-руських земель. Золота Орда і Русь: форми залежності і їхні прояви. Політична концепція О. Невського. Русь та Велике Литовське князівство.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК
РОСІЙСЬКОЇ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ ДЕРЖАВИ (14-15 ст.ст.)
Тема 8. Теоретичні питання процесу централізаціі. Поняття централізації, сутність, етапи. Фактори, що визначають особливості виникнення централізованих держав в умовах феодалізму. Соціально-економічні та внутрішньо-політичні передумови виникнення Російської централізованої держави. Вплив зовнішньополітичних факторів розвитку.
Тема 9. Боротьба Москви та Твері у першій половині 14 ст. Перше згадування про Твер та Москву у літопису, відокремлення князівств. Князівська династія Московського дому. Перші територіальні приєднання до Москви: Коломна (1301 р.), Переяславль-Залеський (1302р.), Можайськ (1303р.). Війна Москви та Твері у І чверті 14 ст. Повстання у Твері 1327 р. проти Чолхана, утвердження на великокнязівському столі московської гілки в особі Івана І. Політика Івана Каліти, причини політичного звеличення Москви.
Князівства Північно-Східної Русі у ІІ чверті 14 ст.: політичні нащадки Івана Каліти (Семен Гордий, 1340-53 рр.; Іван Красний, 1353-59 рр.) Територіальні приєднання Москви у І половині 14 ст.
Тема 10. Боротьба за політичне головування у ІІ половині 14 ст. Дмитро Донський (1359-89 рр.). Боротьба Москви і Твері на початку 60-х років за великокнязівський стіл. Великий князь Ольгерд (1345-77 рр.) і його завойовницька політика. Політичний союз Литви і Твері, походи Ольгерда на Москву. Альтернативи московському варіанту централізації.
Перемога Москви над Ольгердом і Твер’ю. Загальноросійський похід на Твер, договір 1375 р. Посилення військово-політичної ролі Москви за часи Дмитра Донського. Куликовська битва, її військово-політичні наслідки. Роль зовнішньополітичного фактору в закріпленні за Москвою ролі політичного центра об’єднавчого процесу.
Тема 11. Процес централізації наприкінці 14 – І половині 15 ст. Підсумки соціально-політичного та економичного розвитку князівств Північно-Східної Русі у другій половині 14 ст. Правління Василя І (1389-1425 рр.). Особливості політичної боротьби наприкінці 14 – І чверті 15 ст.
Династічна війна ІІ чверті 15 ст.: етапи, суперники, політичні наслідки. Русь та Флорентійська унія. Розширення територіальних володінь Москви наприкінці 14 – середині 15 ст.
Тема 12. Іван ІІІ – государ усія Русі. Іван III: основні напрямки внутрішньої та зовнішньї політики. Посилення влади, зміни в ії організації. Судебник 1497 р. Розширення територіальних володінь Москви за часів Івана ІІІ (ліквідація самостійності Ярославського, Ростовського князівств; приєднання Новгородських земель, ліквідування боярської республіки, підпорядкування Твері),
Боротьба проти татаро-монгол, протистояння на р.Угра, ліквідування татаро-монгольської залежності. Російсько-литовські війни на межі 15-16 ст., початок переходу на московську службу служивих князів південно-західних земель. Руська православна церква наприкінці 15 ст. Формування державної символіки, зміни в офіційному титулованні.
Тема 13. Завершення процесу централізації, політичне зміцнення Російської держави на поч. 16 ст. Васіль ІІІ: прихід до влади, основні напрямки внутрішньої політики. Російсько-литовські стосунки, приєднання Новгород-Сіверських земель. Завершення об’єднавчого процесу централізованої держави, приєднання Смоленська, Пскова, Рязані. Руська православна церква на початку 16 ст.
Тема 14. Підсумки централізації: збирання землі і влади. Основні етапи та методи формування території Російської держави в процесі централізації (14-початок 16 ст.ст.). Хронологія збирання земель навколо Москви, ліквідації великих та удільних князювань. Формування апарату управління Російської централізованої держави. Боярська дума. Старомосковська знать. Служиві князі, бояри-княжата. Формування складу Московського двору, його ієрархія. Місництво.
Особливості централізації на Сході Європи, особливості виникнення Російської централізованої держави. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку (14-15 ст.ст.).
Тема 15. Культура Росії: основні вехі еволюції (9-15 ст.). Етнонаціональна своєрідність та особливості розвитку російськой культури, її типологія і періодизація. Основні риси культури Давньої Русі (домонгольський період).
Культура Московської держави: літописи, історико-публіцистичні твори, література, усна народна творчість. Основні напрямки розвитку ремесел, архитектури, живопису.
Підручники, навчальні посібники:
Великие государственные деятели России. – М., 1999.
Гумилев Л.Н. От Руси к России. – М., 2005.
Города России. Энциклопедия. – М., 1994, 2006.
Деревянко А.Н. История России с древнейших времен до нач. ХХІ в.– М., 2002.
Заичкин И.А., Почкаев И.Н. Русская история. IX – сер. XVIII в. – М., 1992.
Зуев М. Н. История России. Учебник для вузов. – М., 1998.
Иловайский И. Д. История России.- Т. 1-2. - М., 1996.
Исаев И.А. История государства и права России. – М., 2001.
История государства Российского: Хрестоматия. Свидетельства. Источники. Мнения. 15-16 вв. Кн. 1. – М., 1998.
История Российского государства/Под ред. проф. Ш.М. Мунчаева – М., 2000.
История России. С древнейших времен до нач. ХХІ в./Под ред. А.Н. Сахарова – М., 2007.
История России. Учебник для гуманитарных ф-тов вузов. Отв. ред. Я. Перехов. – М.- Ростов, 1999.
Кирилов В.В. История России: учебное пособие. – М., 2007
Кулешов С.В., Медушевский А.Н. Россия в системе мировой цивилизации. Учебное пособие./Под ред. Волобуева О.В. – М., 2001.
Орлов А. С. и др. История России. Учебник. – М., 2008.
Политическая история России. Учебное пособие/ В.В. Журавлев. – М., 1999.
Семенникова Л.М. Россия в мировом сообществе цивилизаций. – М. – 2000.
Додаткову літературу див. в розділі «Тематика практичних занять».
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЬ
Тема 5. Іван ІІІ – государ усія Русі. –2 год.
1. Іван III: біографічні дані, прихід до влади, політичні погляди.
2. Посилення влади, зміни в ії організації. Судебник 1497 р.
3. Розширення територіальних володінь Москви за часів Івана ІІІ.
4. Ліквідування татаро-монгольської залежності (1480 р.). Російсько-литовські війни на межі 15-16 ст.
НДЗ
Анотація (резюме) монографії по курсу „Історія Росії” з рекомендованого до семінарських занять списку літератури (с.11, 13-14).
Зразок плану анотації (резюме) монографії:
Повні вихідні данні видання; коротка характеристика автора роботи (біографичні звісткі, научні інтереси та публикації тощо); аналіз структури та зміста монографії; характеристика наукових висновків автора монографії; загальні висновки студента про вивчену монографію.
ЧАСТИНА ІІ.
НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ З КУРСУ „ІСТОРІЯ РОСІЇ”
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Особливості соціально-економичного розвитку Новгородської землі
Ведучими отраслями господарства були торговля (у тому числі міжнародна) та ремесло. Недостатній розвиток землеробства був пов”язаний з відсутностью необхідній кількісті плодородних земель та складними кліматичними умовами.
Характерний широкий розвиток промислів, перш за все солеваріння, виробництво заліза, рибна ловля, мисливство, хутровий помисел тощо
Політичний устрій Новгородської боярської республіки
На прикінці 11 – початку 12 ст. у Новгородської землі сформувался своєрідний соціально-політичний уклад. У радянської та сучасної російської історичної літературі його прийнято називати феодальной боярськой республікой. Хронологічні рамки її існування – 1136- 1478 рр.
Вища влада належала народному зібранню – вече, головну роль в рішенні питань розвитку грала боярська рада (рада господ).
Рархія Государева Двора Російської централізованої держави
1. Нащадки великого московського князя.
2. Нащадки великих і князів уділів (у залежності від часу переходу на московську службу і значимості столу).
3. Корінне московське дворянство (старомосковська знать).
4. Колишні бояри удільних князів (у тому числі нащадки князів уділу, які до переходу до Московського двору були на службі в кого-небудь).
– Конец работы –
Используемые теги: навчально-методичний, посібник0.046
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов