1. Економічне зростання може бути проілюстровано:
а) переміщенням вліво кривої виробничих можливостей;
б) переміщенням вправо кривої виробничих можливостей;
в) переміщенням точки по кривій виробничих можливостей;
г) переміщенням від однієї точки, розташованій на кривій виробничих можливостей, до другої точки, яка лежить за межами цієї кривої.
2. Неокейнсіанські моделі економічного зростання ґрунтуються на:
а) сукупному попиті;
б) сукупній пропозиції;
в) ефективній фіскальній системі;
г) гнучкій грошово-кредитній системі.
3. Основним інструментом неокласичного аналізу економічного зростання є:
а) економічна система;
б) виробнича функція;
в) виробничі можливості;
г) обсяг основного капіталу.
4. За основу економічного зростання в моделі Р.Солоу береться:
а) зростання зайнятості;
б) зростання загального рівня цін;
г) зростання обсягів промислового виробництва.
5. Статистика більшості економічно розвинутих країн світу свідчить, що:
а) частка інвестицій у ВВП і темпи зростання продуктивності праці перебувають в обережній залежності;
б) є тісний зв’язок між часткою ВВП, яка спрямовується на інвестиції, і темпами зростання продуктивності праці;
в) високі граничні продуктові ставки на доходи корпорацій і особисті доходи сприяють зростанню інвестицій;
г) скорочення чисельності зайнятих працівників призводить до падіння середньої продуктивності праці.
6. Історичне переміщення робочої сили із сільського господарства в промисловість:
а) породжує інфляційні явища;
б) не впливає на зростання продуктивності праці;
в) зумовлює зростання середньої продуктивності праці;
г) призводить до зменшення ВВП на душу населення.