Робота проводилася на напівпровідниковому гамма–спектрометрі АМА–8М та ПЕОМ котрі живляться від мережі 220 В, 50 Гц. Робота на гамма–спектрометрі пов’язана з використанням різноманітних радіоактивних джерел, і тому повинна проводитися згідно наявних норм радіаційної безпеки.
Робота з ПЕОМ також має ряд потенційних негативних впливів як на фізіологічний, так і на психологічний стан людини.
Разом з цим, робота на гамма–спектрометрі та на ПЕОМ пов’язана з небезпекою ураження електричним струмом та небезпекою виникнення пожежі внаслідок короткого замикання в електричній апаратурі.
2.3. Характеристика об’єкта дослідження, речовин, їхні небезпечні властивості.
2.3.1. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
Взаємодія випромінювання з організмом людини зумовлює наступні процеси:
– Первинні хіміко–фізичні процеси, які виникають в молекулах живих клітин;
– Порушення функцій живого організму внаслідок первинних процесів.
Ці зміни на клітинному рівні можуть призвести до порушення функцій окремих органів організму (смерть клітини), виникнення шкідливих пухлин і навіть до смерті організму.
Вплив іонізуючого випромінювання на живу тканину буде тим більший, чим більше енергії воно передає клітині. Кількість такої енергії називається дозою. Дозу опромінення можна отримати від будь–якого радіонукліду або суміші радіонуклідів, незалежно від того, чи вони знаходяться зовні (зовнішнє опромінення), чи всередині організму (внутрішнє опромінення). Кількість енергії випромінювання, яка поглинається одиницею маси тканини організму, називається поглинутою дозою і вимірюється в греях (1 Гр = 1 Дж/кг).
Поглинута доза, помножена на коефіцієнт, який враховує неоднаковий вплив на організм різних видів випромінювання, називається еквівалентною дозою. В системі СІ еквівалентна доза вимірюється в зівертах (Зв).
Розрізняють соматичні, соматико – стохастичні і генетичні наслідки випромінювання. Соматичні ефекти проявляються у вигляді променевої хвороби, променевих опіків шкіри або окремих органів. Соматико – стохастичні ефекти проявляються при незначних змінах в клітинах і тканинах. Наслідком таких змін можуть бути різні форми раку та скорочення тривалості життя організму. Генетичні ефекти спричиняє дія іонізуючого випромінювання на статеві клітини. Вони проявляються в наступних поколіннях. Ймовірність змін (мутацій) в окремих генах росте із збільшенням дози опромінення.