На даний час діють “Норми і правила радіаційної безпеки” (НРБУ–97), які є основним державним документом, що встановлює систему радіаційно–гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінення як для конкретної людини, так і для суспільства взагалі. Метою НРБУ–97 є визначення основних вимог щодо:
– охорони здоров’я людини від можливої шкоди, що пов’язана з опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання (ІВ);
– безпечної експлуатації джерел ІВ;
– охорони навколишнього середовища.
Нормами радіаційної безпеки НРБУ–97 встановлено три категорії осіб, які зазнають впливу іонізуючого випромінювання:
1. Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами ІВ;
2. Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами ІВ, але у зв’язку із розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з радіаційно–ядерними технологіями можуть отримувати додаткові дози опромінення;
3. Категорія В – все населення.
Ліміти доз опромінення (в мЗв/рік) для різних категорій населення подані в наступній таблиці:
Таблиця Д.1.Ліміти доз опромінення для різних категорій осіб, мЗв/рік:
| Категорії осіб, які зазнають опромінення | ||||
| А | Б | В | ||
| Ліміт ефективної дози | ||||
| Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення для: | Кристалика ока | |||
| шкіри | ||||
| Костей та стоп | - |
Працівники лабораторії відносяться до категорії Б [1].