Давид Рікардо(1772-1823 рр.) виступає як завершувач англійської класичної політичної економії. Головна робота Д. Рікардо "Початки політичної економії та податкового обкладання".
Теоретичні ідеї Д. Рікардо:
1. Д. Рікардо значно поглибив теорію трудової вартості:
- розрізнив поняття споживчої вартості та вартості товару;
- показав, що мінова вартість - це лише форма виразу вартості товару;
- ввів поняття величини вартості товару і показав, що величина вартості товару прямо пропорційна продуктивності праці;
- на відміну від А. Сміта, показав, що закон вартості діє і при капіталізмі і визначає пропорції, в яких одні товари обмінюються на інші у відповідності з суспільно-необхідними затратами праці.
2. Д. Рікардо, як і А. Сміт, вважає, що заробітна плата – це ціна праці робітника. Він показав, що сума заробітної плати і прибутку в кожен даний період – величина стала. Тому збільшення заробітної плати не приведе до збільшення вартості товару, а лише зменшить прибуток капіталіста. Тому він рекомендує підприємцям для збільшення їх прибутків зменшувати заробітну плату.
3. Позичковий відсоток банкіра та земельну ренту землевласника
Д. Рікардо розглядає як форми прибутку підприємця, який віддає частину свого прибутку банкіру чи земельному власнику за використання позичкового капіталу або землі.
4. Д. Рікардо, розглядаючи природу грошей, виходить із кількісної теорії грошей і вважає, що купівельна спроможність грошей залежить від кількості грошей, які знаходяться в обігу.
5. Д. Рікардо, аналізуючи процес суспільного відтворення та реалізацію виробленої продукції, приходить до висновку, що економічні кризи при капіталізмі не можливі, оскільки ця система забезпечує повну реалізацію товарів і послуг на основі суспільного розподілу праці, коли продукція одних підприємств є лише вихідною сировиною для інших.
6. В сучасній економічній літературі Д. Рікардо найчастіше згадується як автор теорії "порівняльних економічних переваг" у світовій торгівлі. Аналізуючи процес світової торгівлі на прикладі Англії та Португалії, Д. Рікардо показав, що багатій країні вигідно торгувати з бідною або менш економічно розвиненою за умови, якщо кожна країна спеціалізуватиметься на виробництві тих товарів і послуг, альтернативна вартість виробництва яких у неї нижча.