Закінчення промислового перевороту в більшості країн Західної Європи привело до формування промисловості як провідної галузі економіки, а також до виникнення цілої армії робітників.
Повна соціальна незахищеність робітників, їх низький рівень життя, формування робітничої самосвідомості привели до виникнення стихійного робітничого руху. Однак стихійні виступи робітників не давали бажаних результатів. Виникає потреба в науковій теорії, яка б вивчила закони соціально-економічного розвитку суспільства і дослідила можливі шляхи дійсного покращення становища робітничого класу. Цією теорією і став марксизм.
Марксизм– це напрям громадської думки, який досліджує найбільш загальні закони розвитку природи і суспільства, дію економічних законів, теорію і практику політичної і класової боротьби. Теорія марксизму включає в себе три частини:
1) марксистську філософію – теорію діалектичного матеріалізму;
2) марксистську економічну теорію;
3) теорію наукового соціалізму.
Основна ідея марксизму полягає в тому, щоб довести перехідний характер капіталістичної системи і закономірність формування на її основі нового суспільства, в якому не буде експлуатації та поневолення людини людиною.
Марксистська економічна теорія виступає одним з найглибших, найфундаментальніших економічних досліджень XIX ст., оскільки на базі знання законів діалектичного розвитку та діалектичних протиріч вивчає глибинні закони економічного розвитку суспільства та соціально-економічні наслідки дії цих законів.
Основоположниками марксистської теорії були два знані в усьому світі німецькі вчені - Карл Маркс (1818-1883 рр.) та Фрідріх Енгельс (1820-1895 рр.). Їх перу належить величезна кількість наукових праць в галузях філософії, економіки, політології та соціології. Але найбільш відома в усьому світі робота – це "Капітал" К. Маркса.
6.2 Структура і основні проблеми чотирьох томів "Капіталу"
К. Маркса
"Капітал"К. Маркса – одна з найвідоміших у світі праць у галузі економічного аналізу. Ця книга складається з чотирьох томів:
1 том був виданий у 1867 р. самим автором "Капіталу" – К.Марксом;
2 том – у 1885 р;
3 том виданий у 1894 році Ф. Енгельсом;
4 том "Капіталу" був виданий у 1905-1910 рр. К. Каутським.
Структура і зміст 1 тому "Капіталу":
1. Викладання теорії трудової вартості. Маркс аналізує товар та його фактори, двоїстий характер праці, закладеної в товарі, дію закону вартості, виникнення, суть та функції грошей.
2. Аналіз марксистської теорії додаткової вартості. К. Маркс поділяє капітал на постійний (С) та змінний (V). На відміну від А. Сміта та Д. Рікардо, він показує, що робітник продає підприємцю не свою працю, а лише здатність до праці, тобто свою робочу силу. Протягом робочого дня робітник створює нову вартість, яка складається з вартості робочої сили (V) та додаткової вартості (М). Тому вартість товару дорівнює вартості використаних у виробництві засобів виробництва (С) та знову створеній вартості (V + М):
W = С + V + М
Отже, Маркс подолав "догму Сміта" і показав, як на основі дії закону вартості йде створення додаткової вартості.
3. У першому томі "Капіталу" К. Маркс також викладає свою теорію накопичення капіталу. Він розуміє під накопиченням процес перетворення додаткової вартості (М) в капітал. Маркс вводить поняття технічної, вартісної та органічної будови капіталу і пояснює виникнення безробіття саме зростанням органічної будови капіталу. Він розглядає такі форми безробіття, як поточне, циклічне та сезонне. В цьому ж розділі Маркс розглядає дію загального закону капіталістичного накопичення.
Структура та зміст другого тому "Капіталу":
1. Другий том "Капіталу" починається з викладення К. Марксом своєї теорії кругообігу та обігу капіталу. Маркс розглядає кругообіг капіталу і показує, що в процесі кругообігу капітал виступає в трьох функціональних формах: грошовій, продуктивній та товарній. Маркс поділяє капітал на основний та обіговий і аналізує фізичне та моральне зношення основного капіталу.
2. Друга складова частина другого тому "Капіталу" – ця теорія відтворення та реалізації сукупного суспільного продукту. Маркс розглядає просте і розширене відтворення суспільного виробництва, яке він поділяє на виробництво засобів виробництва та виробництво предметів споживання. Він формулює проблему реалізації і розглядає умови реалізації сукупного продукту.
Структура та зміст третього тому "Капіталу":
Третій том "Капіталу" К. Маркса присвячений аналізу та поясненню конкретних економічних явищ, які виникають на поверхні капіталістичного суспільства.
1. Маркс починає з викладання своєї теорії витрат виробництва і ціни виробництва. Він розглядає внутрішньогалузеву та міжгалузеву конкуренцію між підприємцями і показує, що внаслідок міжгалузевої конкуренції і переливання капіталу вартість товару приймає форму ціни виробництва, додаткова вартість набирає форми середнього прибутку, а витрати постійного і змінного капіталу (С + V) набирають форму витрат виробництва.
Ціна виробництва = витрати виробництва + середній прибуток.
Норма прибутку = прибуток / авансований капітал * 100%.
2. Теорія торгового капіталу та торгового прибутку. У третьому томі "Капіталу" К.Маркс аналізує також роль у суспільному відтворенні торгового капіталу і розглядає торговий прибуток як частину додаткового продукту промисловості, яку капіталіст віддає торговцю за прискорення приросту реалізації його товарів.
3. Теорія позичкового капіталу та позичкового відсотку. У третьому томі "Капіталу" Маркс аналізує процес функціонування банківської системи. Позичковий капітал надається в позику підприємцям і тому джерелом позичкового відсотку також виступає додаткова вартість, створена в галузях матеріального виробництва.
4. Теорія земельної ренти. Маркс показує, що в сільському господарстві при капіталізмі беруть участь три основних класи: землевласники, капіталісти-орендарі та наймані робітники.
Капіталіст-орендар виплачує земельну ренту землевласнику. Маркс пояснює механізм створення диференціальної та абсолютної земельної ренти, вводить формулу визначення ціни землі.
Четвертий том "Капіталу" К. Маркса присвячений аналізу історії економічної думки. Маркс розглядає економічні ідеї в Древній Греції, аналізує теорії меркантилістів, фізіократів, а також представників англійської класичної економічної школи - А. Сміта, У. Петті, Д. Рікардо.