Розповсюдження ідей марксизму в Росії почалося з робіт Г.В.Плєханова(1856-1918 рр.). Але найбільший розвиток ідеї марксизму мали в роботах В.І.Леніна (1870-1924 рр.).
Найбільш відомі роботи В.І.Леніна дореволюційного періоду – "Розвиток капіталізму в Росії" (1899 р.), "Імперіалізм як вища стадія капіталізму" (1917 р.). У першій роботі В.І.Ленін розглядає особливості формування капіталістичних відносин у Росії, розглядає такі форми виробництва, як надомництво, розвиток мануфактурного та фабричного виробництва. В другій роботі В.І. Ленін аналізує нові економічні явища, які з'явилися в розвитку економічно розвинених держав на початку ХХст.: конкуренцію і появу монополій, економічний та територіальний поділ світу між великими державами.
У післяреволюційний період основними роботами В.І. Леніна були: "Чергові задачі Радянської влади", "Економіка і політика в епоху диктатури пролетаріату", "Про продовольчий податок", "Про кооперацію" та інші.
Найбільш цікавими ідеями цих робіт були ідеї переходу радянської Росії від політики "воєнного комунізму" до нової економічної політики (НЕП). Ці ідеї актуальні і сьогодні, хоча і забуті багатьма сучасними політиками. Розглядаючи основні риси НЕПу, В.І. Ленін говорив про необхідність існування в країні різноманітних форм власності і багатоукладності економіки, він припускав існування приватної власності, в тому числі і акціонерної. Ленін писав про необхідність децентралізації в управлінні державою, розвиток економічної самостійності і відповідальності підприємств за результати своєї діяльності, виступав за свободу ціноутворення.
Ленін вважав, що в основі економічного розвитку має лежати конкуренція між підприємствами різних форм власності, в тому числі і у вигляді соціалістичного змагання, приділяв велику увагу збільшенню продуктивності праці на основі введення системи матеріального стимулювання робітників. Велике значення надавав В.І. Ленін покращенню системи грошового обігу, ще за його життя була проведена одна з найкращих у світі грошових реформ.
За часів НЕПу в країні діяла ціла система бірж і біржової торгівлі, була різко зменшена чисельність чиновників та армії країни.
Особливо велике значення мали реформи, проведені в сільському господарстві, оскільки 85 % населення було сільським. Заміна продрозверстки продовольчим податком, проведення кооперування в сільському господарстві різко збільшили темпи розвитку цієї життєво важливої галузі економіки країни.
На жаль, після смерті В.І. Леніна нову економічну політику було скасовано і почалося формування системи командної економіки СРСР. Оскільки при цьому активно застосовувалася марксистська термінологія, теорія і практика марксизму зазнала значного перекручення, що не могло не призвести до його дискредитації в очах багатьох людей.