У своєму теоретичному аналізі Кейнс виступив досить різким опонентом класичної економічної школи і, насамперед, теорії дії "невидимої руки" економічних законів А. Сміта. Він показав, що ринок у чистому вигляді вже не здатний подолати цілий ряд економічних проблем. В результаті поглиблюються економічні кризи, зростає безробіття, загострюється проблема реалізації виробленої продукції.
Саме для її вирішення Кейнс вводить поняття сукупного попиту та сукупної пропозиції. Він розглядає сукупний попит (АД) як попит на ринку на всі вироблені в країні товари та послуги з боку всіх суб'єктів ринку.
Сукупна пропозиція (АS) - це кількість товарів і послуг, яку підприємці можуть запропонувати на ринку один одному, державі та споживачам.
Кейнс вважає, що крива пропозиції носить майже горизонтальний характер, оскільки підприємці не реагують збільшенням виробництва на збільшення цін.
Головна умова збільшення національного виробництва – це зростання сукупного попиту, який складається з сукупного споживання, сукупних інвестицій та державних витрат. Якщо зростає кожна зі складових частин сукупного попиту, то продукція підприємств успішно реалізується, що дає їм стимул для подальшого збільшення виробництва.
Аналізуючи споживання та зберігання, Кейнс вводить поняття середньої та граничної схильності до споживання та зберігання і показує, що при даній величині доходу збільшення споживання приведе до зменшення зберігання і навпаки. Отже, для зростання сукупного попиту треба збільшувати споживання. Кейнс зазначав, що багата не та нація, яка багато зберігає, а та, яка багато споживає. Чим більший показник граничної схильності до споживання, тим скоріше зростає сукупний попит і розвивається виробництво.
Велике значення надає Кейнс інвестиціям. До Кейнса представники класичної школи вважали, що зберігання автоматично перетворюються в інвестиції. Кейнс показав, що зберігання не завжди автоматично перетворюються в інвестиції і тому необхідна відповідна державна політика, яка б стимулювала збільшення інвестицій. Зокрема, держава має впливати на розмір інвестицій через податкову та бюджетну політику, враховуючи, що в економіці діє мультиплікатор інвестицій, і вони мають багатократний помножувальний ефект.
Зокрема, держава повинна впливати на розмір інвестицій через податкову та бюджетну політику, враховуючи, що в економіці діє мультиплікатор інвестицій, і вони мають багатократний помножувальний ефект.