Інституціоналізм – це критичний напрям сучасної соціально-економічної думки, який досліджує економічні проблеми в їх тісному зв'язку з соціальними, політичними, моральними, правовими та етичними проблемами. Термін "інституціоналізм" поєднує два аспекти:
І Суспільні інституції, до яких відносяться звичаї, традиції, норми поведінки людей.
2 Суспільні інститути: діяльність уряду країни, система юридичних законів, функціонування бірж, банків, різних організацій.
Основні риси інституціоналізму:
1. Інституціоналізм виступає з критикою неокласичних теорій, які займаються дослідженням виключно економічних проблем. Згідно з позиціями цієї школи, всі суспільні явища взаємозалежать одне від одного і треба вивчати економічні проблеми в тісному зв'язку з політикою та мораллю держави.
2. Інституціоналісти виступають проти ідеалізації ринкової економічної системи, підкреслюють її недоліки і займаються пошуком шляхів їх подолання.
3. Інституціоналісти виступають проти теорії "економічної людини" А.Сміта і вважають, що в своїх діях та рішеннях люди керуються не лише егоїстичними, грошовими інтересами, але й факторами морального, психологічного та етичного порядку.
4. При переході від однієї економічної системи до іншої треба враховувати не лише необхідність економічних перетворень, але й зміни в моралі, в психології суспільства.
У своєму розвитку теорія інституціоналізму проходить три етапи:
- стара (традиційна) школа інституціоналізму;
- постінституціоналізм;
- неоінституціоналізм.