У Франції класична економічна школа була представлена теорією фізіократів. Франція тих часів була аграрною країною, в якій 90% населення було сільським.
Теорія фізіократів ("фізіо" – природа, "кратос" – влада) – виходить з того, що єдиним джерелом багатства країни є праця людей, зайнятих у сільському господарстві. Саме природа, земля примножує це багатство, оскільки здатна плодоносити і давати нові врожаї. В усіх інших галузях виробництва, вважали фізіократи, нічого нового не створюється, а лише переробляється те, що створено в сільському господарстві. Найвидатнішим представником школи фізіократів у Франції був Франсуа Кене(1694-1774 рр.). Його основна робота має назву "Економічна таблиця" ( 1758 р.).
Найголовніші ідеї Ф.Кене:
1. Ф.Кене критично ставився до теорії меркантилістів, вважаючи їх погляди поверхневими. Він намагається створити цілу систему економічних ідей, які б складали певну економічну концепцію.
2. Ф.Кене вважає, що в економічному житті суспільства діють такі ж об'єктивні економічні закони, як і в природі. Водночас Ф.Кене ще не бачить різниці між законами природи та економічними законами.
3. Ф.Кене поділяє все суспільство на три великі класи:
- виробничий клас, до нього належать фермери, селяни;
- клас земельних власників (феодалів);
- безплідний клас, до якого він відносить ремісників, купців, банкірів, лихварів.
4. Найважливіша заслуга Ф.Кене полягає в тому, що в своїй "Економічній таблиці" він проводить першу в історії економічної науки спробу розглянути процес суспільного відтворення і те, як відбувається обмін виробленої продукції між цими трьома класами, реалізується вироблена продукція і створюються умови для початку нового виробничого процесу.
5. Ф. Кене одним з перших вводить в економічний обіг поняття "чистий продукт" як різницю між повною вартістю сільськогосподарської продукції і витратами на її виробництво. Але "чистий продукт", за Кене, створюється лише в сільському господарстві.
6 Ф. Кене поділяє вкладений капітал на основний та обіговий. Основний капітал (Кене називає його "початкові аванси") - це витрати на знаряддя праці, сільськогосподарські споруди, придбання худоби, на те, що використовується протягом декількох років.
Обіговий капітал ("річні аванси" по Кене) – це витрати на посівний матеріал, робочу силу.
Отже, Ф. Кене вводить багато правильних категорій і проводить їх досить ґрунтовний аналіз. Але його погляди обмежуються лише сільським господарством, і це дало підставу для критичного ставлення до теорії фізіократів з боку найвидатнішого представника англійської класичної економічної школи Адама Сміта.