Біологічне вивітрювання є наслідком життєдіяльності тварин, рослин і мікроорганізмів. Органічний світ змінює і руйнує гірські породи, діючи на них як механічно, так і хімічно. Земляні хробаки буравлять та розпушують ґрунти. Підраховано, що у середньому кожні 0,5 га ґрунтів уміщує до 150 000 хробаків, які за рік піднімають до поверхні від 10 до 15 т тонко подрібненого матеріалу. Величезну роботу здійснюють різні групи бактерій (на 1 га ґрунту мікроорганізми складають від 3 до 7 т його маси).
Механічна робота рослин полягає у руйнуванні гірських порід корінням, яке проникає у тріщини.
Хімічна дія живих організмів та рослин проявляється як за їхнього життя, коли вони виробляють органічні кислоти, так і після їхнього відмирання, коли відбувається хімічний розпад живої речовини. Вуглекислота, а також аміак, органічні кислоти та інші азотисті сполуки енергійно руйнують гірські породи. Продукти розкладання решток тварин та рослин перетворюються у гумус, який не лише забезпечує родючість ґрунтів, а й одночасно є потужним хімічним фактором руйнування гірських порід. Породи розкладаються нітрифікуючими бактеріями, що засвоюють азот з ґрунтів, а вуглець – з карбонатів.
У наш час наймасштабніший та найінтенсивніший вплив на гірські породи приповерхневої частини літосфери спричиняє людина, життєдіяльність якої викликає фізичне, хімічне та біологічне вивітрювання гірських порід.