Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».
Ресурси – очікувана кількість нафти, газу та конденсату в надрах геологічного об’єкта (нафтогазоперспективного комплексу, провінції тощо). Ресурси мають імовірний характер.
Запаси – вирахувана кількість нафти, газу і конденсату, що знаходяться у нафтогазоносних пластах виявлених покладів (родовищ).
При виконанні геологорозвідувальних робіт з уточнення будови та нафтогазонасиченості гірських порід ресурси можуть бути переведені у запаси. Запаси від ресурсів відрізняються тим, що існує факт встановлення продуктивності пласта, тобто факт відкриття покладу.
За ступенем геологічної вивченості ресурси нафти і газу поділяються на дві групи: прогнозні та перспективні.
За ступенем обґрунтованості серед прогнозних ресурсів вуглеводнів виділяють:
– категорія Д2 – прогнозні ресурси значних регіональних геологічних структур, нафтогазоносність яких ще не доведено;
– категорія Д1 – прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів у межах значних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю.
Перспективні ресурси (категорія С3) – обсяги нафти і газу у геологічних об’єктах, що підготовлені до глибокого буріння та кількісно оцінені за результатами геолого-геофізичних досліджень. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуково-розвідувальних робіт.
Запаси нафти і газу за ступенем вивченості поділяють на дві групи: розвідані та попередньо розвідані.
Попередньо розвідані запаси (категорія С2) – група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обґрунтування промислового значення родовища. До категорії С2 належать запаси покладу (або його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування та дослідження свердловин, а також поверхневих геологічних і геофізичних досліджень. До цих запасів належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами. Попередньо розвідані запаси використовують для визначення перспектив родовища, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень, а також для проектування розроблення покладів.
Розвідані запаси – обсяги нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання проектів розроблення та облаштування родовищ.
Геологічне вивчення розвіданих запасів є різним за площею та детальністю. Згідно з цим розвідані запаси поділяють на категорії:
– категорія С1 – запаси покладу (його частини), промислова нафтогазоносність якого встановлена за результатами дослідно-промислового розроблення та випробування свердловин з промисловими припливами нафти або газу, а також геологічних і геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах з детальністю, достатньою для обґрунтування економічної доцільності промислового розроблення родовища;
– категорія В – запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого встановлена на основі отриманих промислових припливів нафти чи газу, на різних гіпсометричних позначках, а також основні особливості покладу, що визначають умови його розроблення, вивчені з повнотою, достатньою для виконання проекту розроблення покладу.
– категорія А – запаси покладу (його частини) вивчені з детальністю, яка забезпечує повне визначення типу, форм і розмірів покладу, ефективної нафто- й газонасиченої товщини, типу колектора, характеру зміни колекторських властивостей, нафто- та газонасиченості продуктив-них пластів, складу нафти, газу і конденсату, а також основних особливостей покладу, від яких залежать умови розроблення родовища.
Родовища нафти виявлені на всіх континентах, окрім Антарктиди, а також у шельфових зонах Світового океану. У світі відомо понад 30 тис. родовищ нафти, з них 15…20% – нафтогазові. Близько 85% світового видобутку нафти дають 5% родовищ. Найбільші її запаси у Саудівській Аравії, Кувейті, Росії, Ірані, Іраку, Норвегії, США, Азербайджані, Мексиці, Венесуелі, Об’єднані Арабські Емірати, Бразилії.
Переважна кількість розвіданих запасів природного газу (понад 90%) міститься в газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу в світі – понад 80 трлн. м3. Із надр видобуто близько 60 трлн. м3 при щорічному видобутку понад 2 трлн. м3 газу. Розвідані запаси газу становлять (у млрд. т умовного топлива): світові – 180; європейські – 70; українські – 1,5. За прогнозами вичерпання планетарних запасів природного газу слід очікувати у 2050 – 2070 роках.
Усього в світі відомо більше ніж 10 тис. газових родовищ, однак основні запаси газу зосереджені у невеликому числі унікальних (більше за 1 трлн. м3) і найбільших (0,1 – 1,0 трлн.м3) газових та газоконденсатних родовищ.
За геологічним віком газоносність осадових порід розподіляється таким чином: у палеозойських відкладах – 23,5%; у мезозойських – 65,5% і у кайнозойських – 11,0%. З піщаними колекторами пов’язано 76,3% запасів, а з карбонатними – 23,7%. Глинистими покришками контролюється 65,7% запасів газу, соленосними – 34,3%. Переважна більшість запасів газу зосереджена в пастках структурного типу.
Найбільші запаси природного газу зосереджені у надрах США, Норвегії, Канади, Мексики, Алжиру, Росії, Туркменистану, Індонезії.
Слід зазначити, що перші промислові нафтові родовища Європи відкрито в Україні у 1810 р., м. Борислав (Івано-Франківськ).