Коефіцієнт пористостігрунту(%, д.о.) - відношення об’єму пор до об’єму твердих частинок, або відношення пористості n до коефіцієнта упаковки зерен m

() (2.11)

Коефіцієнт водонасиченнягрунту (%, д.о.) - відношення природної вологості грунту до вологості, яка відповідає повному заповненню пор водою

(2.12)

Похідні фізичні показники грунтів (через основні фізичні показники) визначають за наступними формулами

(2.13)

(2.14)

(2.15)

(2.16)

(2.17)

При розрахунках основ, використовують такі показники:питома вага грунту”, “питома вага частинок грунту” і “питома вага скелета грунту” замість відповідних фізичних показників “щільність грунту”, “щільність частинок грунту”, “щільність скелета грунту”. При цьому позначення змінюють на(м/с2 м/с2 - прискорення вільного падіння).

3. Оптимальна вологість. При будівництві земляних споруд (дамби, греблі) чи використанні основ із насипних грунтів необхідно виконувати роботи по їх ущільненню. Максимально ущільнюються грунти при деякій вологості, яка називається оптимальною.

Для визначення оптимальної вологості дисперсних (піщаних і глинистих) грунтів використовують лабораторний прилад для стандартного ущільнення (рис. 2.2).

Зразки грунтів з різною вологістю ущільнюють стандартним вантажем. Кожний зразрок ущільнюють при однаковій кількості ударів вантажем, який скидають з певної висоти. Потім визначають щільність скелета грунту і будують графік (рис. 2.3), за яким визначають максимальну щільність і відповідну їй оптимальну вологість . При цій вологості доцільно ущільнювати грунти.

Методика випробувань викладена в [8].

4. Зерновий склад грунтів.Зерновим(гранулометричним) складом грунтів називається ваговий вміст в грунті частинок різної крупності виражений у відсотках стосовно маси сухого грунту взятого для аналізу. Назва грунтових частинок в залежності від їх розмірів наведена в табл. 2.1.

Залежно від переважного вмісту часток тих чи інших розмірів грунти поділяються на:

великоуламкові- незв’язні мінеральні грунти, в яких маса частинок розміром більше 2мм складає понад 50%;

піщані - незв'язні мінеральні грунти, в яких маса частинок розміром більше 2мм складає 50% і менше (ІР<1 - див. нижче);

глинисті - зв’язні мінеральні грунти (ІР≥1 - див. нижче), що мають в своєму складі переважно пилуваті і глинисті частинки.

Частинки розміром до 0,1мм включно розділити на окремі фракції можна ситовим методом. Методика випробувань викладена в [3]. Для розділення на окремі фракції частинок менших 0,1мм найчастіше використовують метод відмулювання і піпетковий метод. Методика випробувань викладена в [3].

За гранскладом великоуламкові і піщані грунти поділяються згідно з табл. 2.2.