Приклад. Розрахункову годинну витрату очисної станції приймаємо Qгод=125 м3/год.
Площа однієї коловоротної камери (у плані) (рис. 5.7).
м2
де: t - час перебування, води в камері; звичайно приймається 15-20 хв;
Н1 -висота камери, м; приймається Н1 = 0,9Н0=3,6 м;
Н0 — висота зони осадження вертикального відстійника; звичайно приймається Н0=4 ÷ 5 м;
N - розрахункова кількість вертикальних відстійників (і камер хлоп’єутворення); приймаємо N=4.
Рисунок 5.7 – Коловоротна камера хлоп’єутворення, вбудована у вертикальний відстійник:
1,4 – подача і відвід води; 2- кільцевий водозбірний лоток; 3 - коловоротна камера хлоп’єутворення; 5 – зона прояснення води; 6 – гаситель; 7 – зона накопичення та ущільнення осаду; 8 – скид осаду; 9 – конус-відображувач
Діаметр коловоротної камери хлоп’єутворення
1,7 м
Секундна витрата води, що надходить у камеру
м3/с
Діаметр трубопроводу, що підводить воду dт =100 мм (за ГОСТ 10704-93). У цьому випадку швидкість підведення води в камеру хлоп’єутворення становить: v=0,85 м/с, тобто перебуває в рекомендованих межах (v = 0,8÷ 1 м/с).
Вода в камеру подається за допомогою сопла, спрямованого тангенціально. Сопло розміщується на відстані 0,2dк = 0,2·1,66≈0,33 м від стінки камери на глибині 0,5 м від поверхні води.
Необхідний діаметр сопла
мм
де µ- коефіцієнт витрати для конічно збігаючого насадка з кутом конусності β =25°, µ =0,908;
vс - швидкість виходу води із сопла (приймається рівною 2-3м/с), vс=2,5м/с.
Довжина сопла, що відповідає куту конусності β =25°
мм
Фактична швидкість виходу води із сопла
м/с
Втрата напору в соплі складає:
Приймаємо типову камеру хлоп’єутворення згідно каталогів сучасного обладнання.