| L | ||||
| H | ||||
| К | 7,5 | 13,5 | ||
| α | 1,33 | 1,5 | 1,67 | 1,82 |
де: L - довжина відстійника, м;
H - середня глибина зони осадження, м (варто визначати за висотною схемою, при цьому необхідно враховувати рівень залягання ґрунтових вод і можливість скиду осаду з відстійника у водойму). Н = 2,5 - 3,5 м.
При кількості фільтрів менше шести необхідно визначаємо додаткову висоту відстійника.
б) Визначаємо ширину відстійника
(5.12)
де: N - розрахункова кількість відстійників (приймається з конструктивних міркувань). Загальну кількість відстійників приймаємо з урахуванням вимог [4].
При ширині відстійника більше 9 м необхідно передбачити спрямовуючі перегородки.
в) Визначаємо довжину відстійника:
L = (5.13)
г) Для рівномірного розподілу потоку перерізом відстійника на початку й кінці установки (на відстані 1-2 м від торцевих стінок) необхідно передбачити установку дирчастих розподільних перегородок. Діаметр отворів або сторону квадрата приймаємо, межах 50-150 мм. Визначаємо кількість отворів на кожній перегородці: за формулою круглих (5.14) і квадратних (5.15):
(5.14)
(5.15)
де: qповн/с - повна продуктивність очисної станції, м3/с;
vотв - швидкість руху води в отворах, м/с
vотв = 0,2 - 0,3 м/с для перегородок, розташованих на початку відстійника, vотв = 0,5 м/с - для перегородок, розташованих наприкінці відстійника;
d - діаметр отворів, м;
а- сторона квадрата, м.
Нижній ряд отворів варто розташовувати на 0,3-0,5м вище зони накопичення й ущільнення осаду.
д) Об'єм зони накопичення й ущільнення осаду при механізованому видаленні осаду (застосування скребкових транспортерів, плавучих землесосних снарядів та ін.)
Wзн визначається в залежності від розмірів пристроїв, а при видаленні осаду гідравлічним способом або спорожненням за формулою 5.16.
(5.16)
де: Т - тривалість роботи відстійника між чищеннями, діб (Т становить не менше 10-12 діб);
С - середня концентрація зважених речовин у воді, що надходить у відстійники, у мг/л;
Сср = М + КДк + 0,25 Ц +В (5.17)
де: М - кількість зважених речовин у вихідній воді, мг/л (завдання);
Дк - доза коагулянту, мг/л - згідно таблиці;
К- перехідний коефіцієнт;
К = 0,55 для очищеного сірчанокислого алюмінію;
К = 0,8 - для хлорного заліза;
Ц - кольоровість вихідної води в градусах;
В - кількість нерозчинних речовин, що вводяться з вапном, мг/л;
m- кількість суспензії у воді, що виходить із відстійника, мг/л
(m= 8 - 12)
δ- середня концентрація ущільненого осаду, г/м3 - за таб.5.2.
Об'єм першої половини зони накопичення й ущільнення осаду становить 70 - 80 % загального об'єму всієї зони. Це необхідно врахувати при визначенні повної висоти відстійника.
У відстійниках без механізованого видалення осаду необхідно визначити відсоток води, що витрачається для їх очищення:
(5.18)
де: Кр - коефіцієнт розведення осаду
Кр = 1,1 при видаленні зі спорожненням;
Кр = 1,3 - при гідравлічному видаленні.