Вертикальні відстійники

Вертикальні відстійники необхідно проектувати з коловоротними камерами хлоп’єутворення, розташованими в центрі відстійника (рис. 5.6).

Порядок розрахунку:

а) Визначаємо площу відстійника в плані за формулою 5.19.

 

(5.19)

 

де: f_з.о - площа зони осадження, м ;

f_кр - площа камери хлоп’єутворення, м²;

β – коефіцієнт, що враховує об’ємне використання відстійника,

β = 1,3-1,5.

q_{повн/год} - повна продуктивність очисної станції, м³/год;

V_p - розрахункова швидкість вихідного потоку, мм/с;

V_p = 0,5 мм/с для вод з кольоровістю більше 50°;

V_р = 0,6 мм/с для каламутних вод;

N- розрахункова кількість відстійників;

t - час перебування води в камері, хв ( t = 15 - 20 хв);

H_к - висота камери, м;

Додаткову висоту відстійника визначаємо при кількості фільтрів менше шести:

 

Д - діаметр відстійника.

б) Визначаємо діаметр відстійника

 

D = , м

 

в)Визначаємо період роботи відстійника між скиданнями осаду

 

(5.20)

 

де: W_ос - об'єм осадової частини, визначаємо його за формулою (5.21). Кут нахилу стінок камери до горизонталі α = 50 - 55°;

 

W_ос = , м³ (5.21)

 

h_k = , м (5.22)

 

с - концентрація зважених речовин у воді, що надходить у відстійник, мг/л, визначаємо за формулою (5.17);

m- кількість суспензії у воді з відстійника, m = 8-12 мг/л;

δ - середня концентрація ущільненого осаду, г/м³ (згідно табл.5.2).

Т - не менше 8 годин.

д) Визначаємо обсяг води, що витрачається при скиданні осаду:

 

 

 

К_р - коефіцієнт розведення осаду при його видаленні (К_р = 1,1).

Таблиця 5.2