Вертикальні відстійники необхідно проектувати з коловоротними камерами хлоп’єутворення, розташованими в центрі відстійника (рис. 5.6).
Порядок розрахунку:
а) Визначаємо площу відстійника в плані за формулою 5.19.
(5.19)
де: fз.о - площа зони осадження, м ;
fкр - площа камери хлоп’єутворення, м2;
β – коефіцієнт, що враховує об’ємне використання відстійника,
β = 1,3-1,5.
qповн/год - повна продуктивність очисної станції, м3/год;
Vp - розрахункова швидкість вихідного потоку, мм/с;
Vp = 0,5 мм/с для вод з кольоровістю більше 50°;
Vр = 0,6 мм/с для каламутних вод;
N- розрахункова кількість відстійників;
t - час перебування води в камері, хв ( t = 15 - 20 хв);
Hк - висота камери, м;
Додаткову висоту відстійника визначаємо при кількості фільтрів менше шести:
Д - діаметр відстійника.
б) Визначаємо діаметр відстійника
D = , м
в)Визначаємо період роботи відстійника між скиданнями осаду
(5.20)
де: Wос - об'єм осадової частини, визначаємо його за формулою (5.21). Кут нахилу стінок камери до горизонталі α = 50 - 55°;
Wос = , м3 (5.21)
hk = , м (5.22)
с - концентрація зважених речовин у воді, що надходить у відстійник, мг/л, визначаємо за формулою (5.17);
m- кількість суспензії у воді з відстійника, m = 8-12 мг/л;
δ - середня концентрація ущільненого осаду, г/м3 (згідно табл.5.2).
Т - не менше 8 годин.
д) Визначаємо обсяг води, що витрачається при скиданні осаду:
Кр - коефіцієнт розведення осаду при його видаленні (Кр = 1,1).
Таблиця 5.2