На прояснювач вихідна вода надходить безпосередньо зі змішувача й проходить знизу вверх крізь шар змуленого осаду, що виділяється з води. У схемах з прояснювачами камери хлоп’єутворення не передбачають. Проектують прояснювач круглої й прямокутної в плані форми (рис.5.9).
Кожний прояснювач має 4 зони: 1) зваженого осаду, 2) прояснення,3) відділення осаду, 4) ущільнення осаду.
Нижче зазначений порядок розрахунку прояснювача коридорного типу з вертикальним ущільнювачем.
1. Визначати площу прояснювача (у плані)
м (5.23)
де:Fз.пр - площа зони прояснення , м2 ,
Fз. відд - площа зони відділення осаду, м2
(5.24)
(5.25)
де: К - коефіцієнт розподілу води між вказаними зонами;
Vз.зв - швидкість висхідного потоку в зоні прояснення, мм/с.
Значення К та Vз.зв приймаємо за табл. 20[4];
α - коефіцієнт зниження швидкості висхідного потоку води в зоні відділення осаду (α = 0,9).
Величина qповн/год визначена за формулою (5.1).
2. Підібрати розміри прояснювача в плані. При цьому необхідно:
а) визначити площу робочої камери:
Обираємо стандартний 6×6, 9×9, 9×12, 12×12.
б) приймаємо ширину камери вк (вк- не більше 3,5 м), визначаємо довжину прояснювача L, м;(у стандартного L = 6;9;12)
в) визначаємо ширину ущільнювача осаду:
, м
(стандарт L=2, L=3,4 м)
та загальну ширину прояснювача:
В = 2вк + вз відд , м (5.26)
(В = 6;9;12)
Обираємо типовий прояснював за розмірами в плані згідно каталогів сучасного обладнання.
Рисунок 5.9 – Прояснювач з циркуляцією осаду коридорного типу:
А – робочий коридор прояснювача; Б – вертикальні ущільнювачі осаду;
1 – шар ущільненого осаду; 2 – перфоровані труби збору проясненої води;
3 – водозбірні жолоби; 4 – зона прояснення води; 5 – шлаковідвідні вікна;
6 – захисні козирки; 7 – шар змуленого осаду;
8 – перфоровані телескопічні водорозподільні труби; 9 – труби скиду осаду;
10 – збірний бічний канал; 11 – засувки регулювання примусового відсмоктування осаду; 12 – відвід води на фільтри