| Показники якості води | Способи обробки | Застосовувані реагенти |
| Каламутність | Коагулювання | Коагулянти – Al2(SO4)3; FeSO4; FeCl3, «АКВА-АУРАТ», «СИЗОЛ», ПОЛВАК |
| Кольоровість | Обробка флокулянтами | Флокулянти – поліакриламід (ПАА), активна SiO2, ВПК, праестол, магнафлок та ін. |
| Кольоровість | Коагулювання, хлорування, озонування | Коагулянти, хлор, озон |
| Низька лужність | Підлужнення | Вапно СаО, сода Na2CO3, NaOH |
| Смак,присмак, запах | Вуглевання, хлорування з амонізацією, озонування | Активоване вугілля, хлор, аміак, озон |
| Бактеріальне забруднення | Хлорування, Озонування, УФ-випромінювання, комплексні методи | Хлор, гіпохлорит натрію і кальцію, озон, аміак, СlO2 |
Дозу коагулянту (зважаючи на безводну речовину) при обробці каламутних вод варто приймати за табл. 4.2, а при обробці кольорових вод - визначати за формулою (4.1)
, мг/л (4.1)
де: Ц - кольоровість вихідної води в градусах платино-кобальтової шкали.
При одночасній наявності зважених речовин і кольоровості приймається більша з доз, визначених за табл. 4.2 або за формулою (4.1).
Менші значення доз відносяться до води, що містить грубодисперсні зважені речовини. При використанні контактних прояснювачів величину дози рекомендується зменшити на 10-15 %. При застосуванні інших коагулянтів необхідно визначити дозу дослідним методом або за рекомендаціями виробників, чи з літературних джерел.
Таблиця 4.2