| Вміст у вихідній воді зважених речовин, мг/ дм3 | Доза безводного коагулянту, для обробки каламутних вод, мг/дм3 (для Al2(SО4)3) |
| До 100 | 25-35 |
| 101-200 | 30-40 |
| 201-400 | 35-45 |
| 401-600 | 45-50 |
| 601-800 | 50-60 |
| 801-1000 | 60-70 |
| 1001-1500 | 70-80 |
Для поліпшення хлоп`єутворення при недостатній лужності вихідної води одночасно із застосуванням коагулянтів проводять підлуження води. Дозу лугу (вапна або соди) визначають за формулою (4.2).
мг/л (4.2)
де ек - еквівалентна вага безводного коагулянту, для сірчанокислого алюмінію вона становить 57, для хлорного заліза - 54, залізного купоросу - 76 і для сірчанокислого заліза - 67 мг/ мг-екв;
Щ0 - лужність вихідної води, мг-екв/л;
К - коефіцієнт, приймається для вапна, К = 28 і соди - 53.
Якщо з розрахунку величина Дл виходить від’ємною, то підлуження не потрібно.
В якості допоміжних засобів, що поліпшують прояснення й знебарвлення води, використовують флокулянти: поліакриламід (ПАА) для каламутних вод і активну кремнієву кислоту (АК) - для кольорових вод. Дозу флокулянтів (додаток до доз коагулянту) варто приймати:
а) поліакриламіду при введенні перед відстійниками або прояснювачами за табл.4.3; при введенні перед фільтрами - 0,05-0,1 мг/л; при введенні перед контактними прояснювачами - 0,4-0,6 мг/л;
б) праестол, магнафлок при дозуванні перед відстійниками -1,0-2,0 мг/л; при дозуванні перед фільтрами - 0,1-0,2 мг/л; при дозуванні перед контактними прояснювачами - 0,5 мг/л.
Таблиця 4.3