Перед вищими медичними навчальними закладами І—ІІІ рівнів акредитації МОЗ України поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з належним інтелектуальним потенціалом спеціалістів. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалих знаннях з фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею в усіх сферах і особливо в професійній та офіційно-діловій.
Уміння спілкуватися мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватись у професійній діяльності та ділових контактах.
Програму дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” для вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів І—ІІІ рівнів акредитації складена відповідно до складових галузевих стандартів вищої освіти — ОКХ і ОПП, затверджених МОН і МОЗ України в 2011 р. та навчальних планів 2011 р. На вивчення дисципліни відводиться 54 год: з них 2 год на лекції, 35 — на практичні заняття, 17 год — на самостійне опрацювання тем.
Мета дисципліни — сформувати національномовну особистість, ознайомити студентів з нормами сучасної української мови в професійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення професійних документів, навчити їх професійного мовлення, збагатити словник термінологічною, фаховою лексикою; підвищити загальномовний рівень майбутніх фахівців, формувати практичні навички ділового усного й писемного спілкування в колективі, розвивати комунікативні здібності.
Більшість годин дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” відведено на практичні заняття для удосконалення фахової мови. Тому велика увага під час вивчення всіх тем приділяється засвоєнню мовних стереотипів комунікацій певного фаху. Робота над культурою мови студентів проводиться з урахуванням двох аспектів: підвищення загальномовної культури майбутніх спеціалістів і їх мовної культури.
Основна увага на заняттях зосереджується на різних видах словникової роботи, що має на меті навчити студентів працювати зі словниками, збагатити словниковий запас термінологічною, фаховою лексикою, складати тексти фахової документації.
При опрацюванні термінологічної, фахової та інших груп лексики звертається увага на правопис, вимову й стилістичні функції аналізованих слів, що сприяє підвищенню загальномовної культури майбутніх спеціалістів.
Програма дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” визначає загальну спрямованість і обов’язковий обсяг знань і вмінь, якими повинні оволодіти студенти.
Форма підсумкового контролю знань — екзамен.
Після вивчення дисциплінистуденти повинні знати:
¾ значимість вивчення курсу “Українська мова (за професійним спрямуванням)”;
¾ особливості стилів та жанрів сучасної української літературної мови;
¾ поняття “літературна мова”, “мовна норма”, функції мови;
¾ основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу;
¾ прийоми мислення, вимоги до мовлення і мислення, як правильно читати й осмислювати прочитане;
¾ сутність, види, завдання етики ділового спілкування, етичні норми та нормативи;
¾ основні функції, рівні ділового спілкування, міжособові стосунки;
¾ мову професії, термінологію свого фаху, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови;
¾ особливості використання багатозначних слів, паронімів та омонімів у професійному мовленні, правила написання складноскорочених слів, абревіатур, географічних скорочень;
¾ основні правила українського правопису;
¾ синтаксичні аспекти професійного мовлення, основні форми викладу матеріалу, структуру речень і словосполучень, труднощі узгодження підмета з присудком;
¾ призначення, кваліфікацію документів, вимоги до складання та оформлення різних видів документів і правила їх оформлення.
Студенти повинні вміти:
¾ здійснювати регламентування спілкування, застосовувати орфоепічні та акцентологічні норми української літературної мови в усному спілкуванні, доречно використовувати моделі звертання, привітання, ввічливості;
¾ володіти різними видами усного спілкування; готуватися до публічного виступу;
¾ знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні власне українську та іншомовну лексику, термінологічну лексику та виробничо-професійні, науково-технічні професіоналізми, користуватися словником іншомовних слів, термінологічними словниками й довідковою літературою;
¾ знаходити в тексті і доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми; користуватися різними видами словників;
¾ перекладати тексти українською мовою, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники;
¾ правильно записувати числівники та цифрову інформацію у професійних текстах: узгоджувати числівники з іменниками;
¾ правильно використовувати найпоширеніші дієслівні форми у професійному спілкуванні; користуватися додатковою літературою;
¾ правильно вживати прийменникові конструкції у професійних текстах, перекладати прийменникові конструкції українською мовою; користуватися довідковою літературою;
¾ користуватися синтаксичними нормами у професійному спілкуванні;
¾ правильно використовувати синтаксичні конструкції при складанні документів.
Студенти мають бути поінформовані про:
¾ розуміння державної мови у професійній діяльності;
¾ набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів і спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця.
Тематичний план зі спеціальності:
5.12010102 «Сестринська справа»
| № з/п | Тема | Кількість годин | |||||
| Загальний обсяг | Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | ||||
| Вступ. Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі, типи і форми мовлення | |||||||
| Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії | |||||||
| Специфіка мовлення фахівця | |||||||
| Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності. Основні закони риторики | |||||||
| Етика ділового спілкування, її предмет і завдання | |||||||
| Структура ділового спілкування. Техніка ділового спілкування. Мовленнєвий етикет | |||||||
| Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону | |||||||
| Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни | |||||||
| Спеціальна термінологія і професіоналізми | |||||||
| Типи термінологічних словників | |||||||
| Точність і доречність мовлення. Складні випадки слововживання. Пароніми та омоніми. Вибір синонімів | |||||||
| Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови. Словники | |||||||
| Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні | |||||||
| Синтаксичні норми сучасної української літературної мови | |||||||
| Складання професійних документів: загальні вимоги, текст, основні реквізити, види | |||||||
| Укладання документів щодо особового складу | |||||||
| Укладання довідково-інформаційних документів | |||||||
| Особливості складання розпорядчих та організаційних документів | |||||||
| Укладання фахових документів | |||||||
| Усього | |||||||
Примітка. Години самостійної роботи студентів розподіляють за темами предметні (циклові) методичні комісії навчальних закладів.